Украина криминальная

ОСОБИСТО

Голові служби безпеки України

РАДЧЕНКУ В.І.

Щодо перевірки і усунення фактів неналежного виконання законів України “Про Службу безпеки України”, “Про оперативно-розшукову діяльність”, зловживання службовим становищем, корупційних діянь, розкрадання та нецільове використання державних коштів, використання контрабандних автомашин, втручання в діяльність судів зі сторони окремих посадових осіб УСБУ у Львівській області та притягнення винних до відповідальності

ПОДАННЯ

В порядку ст.ст. 23-25 Закону України “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю”

В процесі підготовки виїзного засідання з метою перевірки стану дотримання та виконання законодавства з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією на Львівщині Комітетом, з виїздом на місце, виявлено ряд фактів неналежного виконання законів України “Про Службу безпеки України”, “Про оперативно-розшукову діяльність”, розкрадання та нецільове використання державних коштів, використання контрабандних автомашин, втручання в діяльність судів, зловживання службовим становищем, корупційних діянь зі сторони окремих посадових осіб УСБУ у Львівській області.

За інформацією прокуратури Львівської області підрозділами УСБУ у Львівській області протягом 2001 року проводилась певна робота по викриттю та попередженню корисливих та службових злочинів.

Не зважаючи на це, за вказаний період УСБУ у Львівській області в межах своїх повноважень відповідно до Закону України “Про Службу безпеки України” та п.п. 1, 2 ст. 7 Закону України “ Про оперативно-розшукову діяльність”, наказів та інструкцій, які регламентують діяльність УСБУ, не вжили належних необхідних заходів щодо попередження своєчасного виявлення, припинення і розкриття злочинів та викриття причин і умов, які сприяють вчиненню злочинів, не здійснювали ефективну профілактику правопорушень.

Так, в 2001 році не направлено жодного подання в державні та судові органи щодо визнання недійсними сумнівних угод, а також інформації про порушення законодавства, пов’язаних із службовою діяльністю посадових осіб.

В той же час десятки підприємств, в тому числі і оборонного значення, за безцінь, незаконно приватизовуються ділками різних масштабів, попередньо довівши їх до банкрутства, використовуючи при цьому вишукані злочинні схеми.

Як приклад можна навести ситуацію, що склалася на державних підприємствах оборонного значення “Львівприлад”, “Мікроприлад” та інших, про що Комітет вносив неодноразово подання у відповідні інстанції.

Мають місце численні факти контрабанди автомашин через Західну регіональну митницю та їх незаконної реєстрації.

За даними державної митної служби України за останні 5 років в Україну ввезено більш, ніж 500 000 автомашин імпортного виробництва, з них 50 000 не пройшли процедуру розмитнення. Окрім цього велика кількість автомашин ввозиться в Україну контрабандним шляхом, серед яких є викрадені в західних державах. Є всі підстави вважати, що більшість із них шляхом різних маніпуляцій пройшла незаконну реєстрацію в МРЕВ, в результаті чого державна казна недоотримала сотні мільйонів гривень, а сама легалізація крадених за кордоном автомашин суттєво підриває авторитет України на міжнародній арені.

По одному з таких фактів за зверненням народних депутатів України порушено кримінальну справу.

Така ситуація безпосередньо загрожує національним інтересам держави і вимагає негайного втручання органів СБУ.

З метою отримання даних щодо дотримання законодавства з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією 22 листопада 2001 року на ім’я начальника УСБУ у Львівській області було направлено запит.

Всупереч чинного законодавства, керівництво УСБУ у Львівській області інформації в Комітет не надало. В зв’язку з ігноруванням запиту Комітетом 6 лютого 2001 року на ім’я виконуючого обов’язки Генерального прокурора України Гарника М.В. було направлено подання про порушення кримінальної справи та притягнення до відповідальності за невиконання законних вимог Комітету Верховної Ради України за ознаками ст. 351 КК України виконуючого обов’язки начальника УСБУ у Львівській області першого заступника начальника УСБ України у Львівській області Жидецького О.В..

Така позиція керівництва УСБУ у Львівській області не випадкова.

Ось деякі цифри наведені в інформації прокурора Львівської області:

“Протягом 11 місяців 2001 року за інформацією ГВ “К” УСБУ у Львівській області порушено 71 кримінальну справу. Із них 17 справ порушено слідчим відділом УСБУ у Львівській області та 1 справа СВ УСБУ у Донецькій області, 17 – спецпідрозділом як органом дізнання (за ст.ст. 165-172, п. “в” ст. 254-2 КК України). Іншими правоохоронними органами за матеріалами спецпідрозділу порушено 46 кримінальних справ за вчинення корисливих та службових злочинів.

Органами УСБУ у Львівській області скеровано до суду 89 адміністративних протоколів, з яких розглянуто судами 75, оштрафовано – 57 осіб, а 18 осіб – виправдано”.

Як бачимо з інформації великих показників в боротьбі із злочинами, пов’язаними з корупційними діяннями не досягнуто. Безпосередньо підрозділами УСБУ у Львівській області порушено тільки 34 кримінальні справи, а на такому пріоритетному напрямку як контрабанда автомашин не виявлено ні одного злочину.

Практично оперативно не перекриті канали контрабанди на митницях. Так, в Комітеті наявна інформація, що тільки через Західну регіональну митницю в Україну протягом року ввозиться контрабандного товару приблизно від 1 до 1,5 мільярда дол. США.

Практично немає кримінальних справ та матеріалів щодо зловживання посадовим становищем, корупційних діянь та інших корисливих злочинів, скоєних посадовими особами Львівської обласної державної адміністрації, Львівської обласної ради та їх підрозділів, хоча в Комітеті така інформація наявна і за нашими поданнями Генеральною прокуратурою та прокуратурою Львівської області порушено ряд кримінальних справ.

Мають місце непоодинокі порушення працівниками УСБУ у Львівській області кримінально-процесуального законодавства.

В ході здійснення нагляду за законністю в діяльності спецпідрозділів ГВ “К”, прокуратурою Львівської області скасовано низку постанов про зупинення попереднього слідства, внесено більше десяти подань і постанов про порушення дисциплінарних проваджень стосовно працівників цих підрозділів.

Комплексною комісією в складі представників Комітету і Генеральної прокуратури України, що працювала на Львівщині в жовтні-листопаді 2001 року, виявлено ряд суттєвих порушень адміністративного і кримінального характеру з боку керівників УСБУ у Львівській області.

Так, 3 травня 1996 року гр. Іолик І.І. купив в республіці Польща автомобіль “Фольксваген-пассат”, 1989 року випуску (ринкова вартість 8 тис. дол. США) і привіз її по місцю проживання в м. Червоноград.

В червні 1997 року працівники УБОЗ УМВС України у Львівській області Хатнюк П.М. і Чума Б.Р. вилучили в Іолика І.І. автомашину, поставили її на арешт-майданчик Червоноградського МВ УМВС України у Львівській області.

В 2000 році знайомий Іолика І.І. Кудряшов С.С. запропонував йому допомогти повернути вилучену автомашину за допомогою його знайомого – заступника начальника УСБУ у Львівській області Тищука О.В., за що запросив 1500 дол. США.

Такі умови Іолику І.І. не підійшли і він від послуг Кудряшова С.С. відмовився.

Згодом Іолик І.І. через своїх знайомих дізнався, що Кудряшов С.С. роз’їжджає на його автомашині по м. Червонограду.

Всі заяви Іолика І.І. в різні інстанції про повернення належної йому автомашини, позитивного результату не дали і він змушений був звернутись в Комітет.

В процесі подальшої перевірки встановлено, що 23 травня 2000 року заступник начальника УСБУ у Львівській області Тищук О.В. написав листа за № 1657 в УБОЗ УМВС України у Львівській області з проханням в зв’язку з оперативною необхідністю видати наявні по автомашині матеріали і 30 травня 2000 року він отримав їх на 8 аркушах. При перевірці Тищук О.В. пред’явив документи на чотирьох аркушах, а де ще чотири пояснити не зміг. Із протоколу огляду транспортного засобу від 1997 року Тищук О.В. знав, що на момент сприяння Кудряшову С.С. в отриманні автомашини, вона знаходилась в розшуку по Інтерполу, як викрадена на території Польщі.

Як пояснив начальник Червоноградського МВ УМВС України у Львівській області Терех І.М. 29 червня 2001 року до нього в кабінет прийшов старший оперуповноважений Сокальського районного відділу УСБ України у Львівській області Приходько В.В. разом з Кудряшовим С.С. і вручив йому лист, підписаний заступником начальника УСБУ у Львівській області Тищуком О.В. з вимогою видати автомашину марки “Фольксваген-пассат” гр. Кудряшову С.С., так як слідство по даній справі веде УСБУ у Львівській області. Терех І.М. запропонував Кудряшову С.С. написати заяву на його ім’я з проханням видати автомашину, наклав на ній відповідну резолюцію і дав вказівку старшині міськвідділу видати йому автомашину, що останній і зробив.

Забравши автомашину, Кудряшов С.С. легалізував за допомогою окремих посадових осіб Ягодинської митниці та Любомльського місцевого суду. На Ягодинській митниці була сфальсифікована адміністративна справа про порушення митних правил. У цій справі знаходились документи, які ніби то підтверджували факт ввозу автомашини в Україну гр. В.Вітчаком у серпні 2000 року. Насправді автомашина в 2000 році в Україну не в’їжджала. В. Вітчак дав покази, що відношення до автомашини ніякого не має і нічого про цю оборудку не знає. Кудряшов С.С. власноруч написав заяву від імені В.Вітчака на ім’я начальника Ягодинської митниці про продовження терміну ввезення автомашини в Україну і розписався за нього.

Не зважаючи на те, що адміністративна справа про порушення митних правил була сфальсифікована і в ній знаходились матеріали за 1996 і 2000 роки, де були дві декларації на ввіз автомашини в Україну, одна з яких на ім’я Іолика, голова Любомльського місцевого суду Пономарьов О.В. прийняв рішення про її конфіскацію в дохід держави.

Окрім цього в червні 2000 року польські правоохоронці повідомили, що по факту викрадення даної автомашини порушено кримінальну справу №TLX-7462 і просять повернути її в Польщу.

Після суду автомашину оцінили в 1904 грн. і через підприємство “Волинь-авто” ніби то продали гр. Лопушанській Г.Л. В подальшому ця автомашина тільки на папері була ніби то відкуплена у неї гр. Кудряшовим С.С. і зареєстрована в Червоноградському МРЕВ УДАІ УМВС України у Львівській області. На справді ж Лопушанська Г.Л. в своїх показах заперечила факт купівлі-продажу цього автомобіля і заявила, що Кудряшова С.С. не знає і вперше в житті чує про цю автомашину.

Вище наведений факт описаний в таких деталях тільки тому, щоб показати саму схему контрабандного ввозу в Україну автомашин і їх легалізацію із залученням окремих посадових осіб митниці, правоохоронних і органів судової влади.

За матеріалами спільної перевірки Генеральною прокуратурою України порушено кримінальну справу за фактом перевищення службових повноважень працівниками УСБУ у Львівській області та службової недбалості з боку працівників Червоноградського МВ УМВС України у Львівській області за ознаками ст.ст. 365 ч.3, 367 ч. 2 КК України.

Ось відповідь на те, чому на неодноразові звернення гр. Іолика І.І. в УСБУ у Львівській області ніхто не провів детальної перевірки і не дав належної оцінки вказаним фактам, а навпаки, намагалися приховати злочинні дії з боку Кудряшова С.С., Тищука О.В. та інших посадових осіб.

В процесі подальшої перевірки комісія встановила, що Кудряшов С.С. дійсно давно знає сім’ю Тищука О.В. і має з його дружиною Волковською-Тищук Л.Ф. спільний бізнес. Так, в 1996 році вона відкрила і зареєструвала на своє прізвище приватну фірму “Феміда” із статутним фондом 10 млрд. крб., що дорівнювало на той час 60 000 дол. США. Кудряшов С.С. в даній фірмі працює заступником по виробництву.

В 2000 році Волковська-Тищук Л.Ф. і Кудряшов С.С. реєструють ще одну, але вже спільну приватну фірму “Селако” із статутним фондом 103 тис. грн.

Ось тепер все стає на свої місця і цілком зрозуміло, чому Іолик І.І. постійно отримував із СБУ відписки, а Львівська обласна прокуратура провела поверхневу перевірку і в порушенні кримінальної справи відмовила.

Наведені факти яскраво свідчать про корупцію і зловживання службовим становищем з боку окремих посадових осіб Львівської обласної прокуратури і УСБУ у Львівській області.

Чим можна пояснити, звідки у офіцера СБУ із скромною зарплатнею взялось 80 000 дол. США для реєстрації двох приватних фірм?

Куди дивились керівники УСБУ у Львівській області, а їх за вказаний період змінилось декілька?!
Відповідь на це дають наступні факти.

Про який контроль зі сторони керівників УСБУ у Львівській області може йти мова, якщо 8 вересня 2001 року ОРЕВ УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області на прізвище Ступака І. К. (сина колишнього начальника УСБУ у Львівській області, а сьогодні радника Голови Служби безпеки України Войтовича І.І.), що проживає в м. Івано-Франківську по вул. Ватутіна, 6а, кв. 10, була зареєстрована автомашина марки “Фольксваген-Гольф”, д.н. 537-85 ІВ, 1994 року випуску, технічний паспорт ІВС № 302.

Здається нічого дивного в цьому не було б, якби не те, що автомобіль прийшов з м.Львова і належав він гр. Кудряшову С.С!!! А поставляв він цю автомашину Войтовичу І.І. через Тищука О.В.

Це далеко не повний перелік посадових осіб УСБУ у Львівській області та інших правоохоронних органів, на яких замкнув свій злочинний бізнес Кудряшов С.С.

Так, 16 листопада 2000 року на прізвище Волковська-Тищук Л.Ф. Львівським МРЕВ УДАІ УМВС України у Львівській області зареєстрована автомашина марки “Шкода-Октавія”, 1998 року випуску, д.н. 692-88 ТВ.

При детальному вивченні наявних матеріалів встановлено, що в 1999 році автомашина була ввезена в Україну на тимчасове користування і на неї було видано тимчасове посвідчення за № АА 0444624 від 20 листопада 1998 року. По тому ж тимчасовому посвідченні 16 листопада 2000 року без розмитнення була проведена постійна реєстрація даної автомашини. По національній базі даних встановлено, що вказана автомашина з 11 червня 1998 року за заявою Інтерполу поставлена на облік як угнана з Чехії і знаходиться в розшуку.

На цьому ланцюг протиправних діянь Кудряшова С.С. не закінчується.

За незаконну реєстрацію біля 50 нерозмитнених автомашини за поданнями народних депутатів України 11 жовтня 2001 року слідчим відділом УБОЗ УМВС України у Львівській області порушено кримінальну справу за ознаками ст. 358 КК України.

Як стверджують свідки, Кудряшов С.С. поставляв нерозмитнені автомашини і за допомогою окремих працівників Львівського МРЕВ УДАІ УМВС України у Львівській області проводив їх реєстрацію.
Окрім цього в 1998 році Сокальським РВ УМВС України у Львівській області проводилась перевірка законності продажу Кудряшовим С.С. жителю села Стаївка, Сокальського району, гр. Кость В.І. автомашини марки “Мерседес”, д.н. Е 64-51 ОН. В результаті перевірки встановлено, що Кудряшов С.С. реалізував дану автомашину по фальшивих документах.

По даному факту порушено кримінальну справу, слідство веде слідчий відділ УМВС України у Львівській області.

Це свідчення не просто корупційних, а злочинних зв’язків вищих керівників УСБУ у Львівській області із злочинними угрупуваннями, які займаються контрабандою та незаконною реєстрацією автомашин.

На цьому перелік зловживань зі сторони окремих керівників УСБУ у Львівській області не закінчується.

Так, у червні 2000 року керівництво УСБУ у Львівській області звернулося до голови правління ДАТ “Магістральний нафтопровід “Дружба” Буняка Л.К. з проханням перерахувати в УСБУ у Львівській області спонсорську допомогу для закупівлі квартир працівникам управління. В липні цього ж року на рахунок управління СБУ було перераховано 580 тисяч гривень. На ці гроші УСБУ придбало три квартири – дві для оперативних співробітників, загальною вартістю майже 140 тисяч гривень і одну за 440 тисяч гривень – для начальника управління Войтовича І.І. Придбання і, в подальшому, ремонт квартири Войтовича І.І. відбувався за наступною схемою.

ДАТ “Магістральний нафтопровід “Дружба” перерахував кошти на рахунок УСБУ у Львівській області. УСБУ у Львівській області уклало угоду на купівлю квартири з корпорацією “Ефа-Львів”, директором і власником якої є Олехнович А.Г. До речі, серед своїх знайомих він вихвалявся, що має постійну перепустку в УСБУ у Львівській області, що грубо суперечить чинному законодавству. Для купівлі була вибрана квартира у м. Львові по вул. Повстанській, 13а/1, яку збудувало ВАТ “Карпатбуд”. Вартість квадратного метра житла у квартирі становила понад 2000 грн. і це при тому, що внутрішні ремонтні роботи не проводились. В подальшому у ВАТ “Карпатбуд” квартиру придбала фізична особа і продала її фірмі “Ефа-Львів”, а остання за кошти УСБУ у Львівській області продала її Войтовичу І.І. Для проведення ремонту були потрібні додаткові кошти. До ремонту залучались фірми “Ефа-Львів”, “Кіт”, а також ТзОВ “Ярвік”. Будівельні матеріали були закуплені в Польщі, оплату, близько 15 тисяч доларів США, здійснила фірма “Ефа-Львів”. Автомобіль, на якому були доставлені з Польщі будівельні матеріали, був орендований під виглядом спонсорської допомоги в “Украгросервісі”. За наявною інформацією через митний кордон машина пройшла без сплати митних зборів, сприяв цьому співробітник УСБУ у Львівській області підполковник Васильєв В.В.

Очевидно оборудка з квартирою, яку придбали через треті руки потрібна була для того, щоб штучно збільшити її вартість, а різницю в сумі в подальшому використали на ремонт квартири Войтовича І.І.

Разом з квартирою Войтовичу І.І. було куплено автомобільний гараж. На це із вказаної суми було виділено близько 20 тисяч гривень. Гараж – це допоміжна споруда, його придбання за державні гроші не передбачено і є грубим порушенням фінансово-господарської дисципліни. Такі дії містять в собі ознаки посадових злочинів та розкрадання державних коштів, за які передбачена кримінальна відповідальність.

В бюджеті Львівської області на 2000 рік було закладено 500 тисяч гривень на ремонт слідчого ізолятора УСБУ у Львівській області. У вересні 2000 року з бюджету для цих цілей поступило 100 тисяч гривень. Ще 100 тисяч гривень для ремонту СІЗО надало управління Львівської залізниці.

Для проведення ремонтних робіт СІЗО управлінням СБУ у Львівській області була залучена Львівська фірма “Кіт” та бригада фізичних осіб, які із вказаної суми засвоїли близько 90 тисяч гривень. Решта коштів, за словами прораба фірми “Кіт” Тараса А.І., пішли на ремонт квартири начальника УСБУ у Львівській області Войтовича І.І. та його службового кабінету.

У грудні 2000 року начальник УСБУ у Львівській області Войтович І.І. направив лист на ім’я колишнього Голови облдержадміністрації Сенчука С.Р. з проханням виділити кошти з метою закупівлі квартир для оперативного складу. У відповіді, за підписом Сенчука С.Р., повідомлялось, що сесія Львівської обласної ради прийняла наступне рішення:

1. Виділити для УСБУ з обласного бюджету 300 тисяч гривень.

2. Кульчицькому С.О. забезпечити фінансування за рахунок витрат, передбачених в бюджеті на ремонт слідчого ізолятора.

З цих коштів за 65 тисяч гривень було придбано квартиру для начальника Миколаївського РВ УСБУ. Куди витратили решту грошей невідомо. Маємо очевидний факт нецільового використання окремими посадовими особами УСБУ у Львівській області державних коштів, що грубо суперечить Указу Президента України №41 від 21 січня 1998 року “Про запровадження режиму жорсткого обмеження бюджетних видатків та інших державних виплат, заходи щодо забезпечення надходження доходів державного бюджету і запобігання фінансовій кризі”.

Використання службовою особою державних коштів у супереч їх цільовому призначенню тягне за собою кримінальну відповідальність за ознаками ст. 210 КК України.

Окрім цього встановлено, що на ремонт слідчого ізолятора УСБУ у Львівській області було виписано і в подальшому списано 18 мідних опалювальних батарейних систем. Насправді, їх там немає і де вони знаходяться, на момент перевірки встановити не представилось можливості.

Мало місце втручання керівництва УСБУ у Львівській області в діяльності Львівського арбітражного суду.

Так, 13 квітня 2001 року заступник начальника УСБУ у Львівській області Жидецький О.В. звернувся з листом на ім’я голови Львівського арбітражного суду з проханням зупинити слухання справи №2/269-18/31 щодо спору між ТзОВ “Агро-плюс” із компанією “Omni spheke internetional trade”. В даному випадку Жидецький О.В. діяв на користь ТзОВ “Агро-плюс”, незаконно втрутився в діяльність судових органів і його вчинки підпадають під ознаки злочину, передбаченого ст. 376 КК України.

Ось далеко не повний перелік виявлених зловживань і корупційних діянь окремими посадовими особами УСБУ у Львівській області.

Таким чином в діях окремих посадових осіб УСБУ у Львівській області наявний склад злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 (привласнення майна в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем), ст. 210 (порушення законодавства про бюджетну систему України), ч. 3 ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем працівником правоохоронного органу), ч. 3 ст. 365 (перевищення влади або службових повноважень, що спричинили тяжкі наслідки), ст. 376 (втручання в діяльність судових органів) КК України.

Шановний Володимире Івановичу!

Згідно ст. 2, п. 8 ст. 24 Закону України “Про службу безпеки України” на службу безпеки України покладається: “… попередження, виявлення та розкриття злочинів, що містять в собі ознаки корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління і економіки та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України” і “… здійснювати відповідно до законодавства профілактику правопорушень у сфері державної безпеки”.

Пункт 16 ст. 24 покладає на службу безпеки України “… Виконувати за дорученням Верховної Ради України інші завдання, безпосередньо спрямовані на забезпечення внутрішньої та зовнішньої безпеки держави”, а п. 8 ст. 25 “… проводити гласні і негласні оперативні заходи в порядку, визначеному Законом України “Про оперативно-пошукову діяльність”.

Чи можна боротись із корупцією та злочинністю в інших державних та правоохоронних органах і відповідати за безпеку держави в цілому, якщо окремі керівники УСБУ у Львівській області не можуть розібратися в своєму відомстві, а самі стали на шлях скоєння злочинів?

Служба безпеки України завжди була обличчям, а її працівники гордістю правоохоронних органів держави.
Комітет переконаний в тому, що Ви докладете всіх зусиль по очищенню СБУ від морально нестійких, скорумпованих і скомпроментованих працівників.

Таким пройдисвітам і нахабам як Тищук О.В., Войтович І.І. та іншим не місце в Службі безпеки України.
Запевняю Вас, що Комітет та народні депутати України підтримають Вас в цій нелегкій, але благородній справі, що принесе загальну користь народу України.

Виходячи з вище наведеного, керуючись ст. 25 Закону України “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” ст. 97 КПК України, -

ПРОШУ:

1. Терміново провести перевірку фактів неналежного виконання законів України “Про Службу безпеки України”, “Про оперативно-розшукову діяльність”, зловживання службовим становищем, корупційних діянь, розкрадання державних коштів, використання контрабандних автомашин, втручання в діяльність судів зі сторони окремих посадових осіб УСБУ у Львівській області і прийняти заходів згідно чинного законодавства.

2. Враховуючи, що в ході перевірки виявлені беззаперечні факти зловживання службовим становищем і корцпуійних діянь зі сторони заступника начальника УСБУ у Львівській області Тищука О.В., а також те, що, перебуваючи на займаній посаді, він суттєво вплине на хід перевірки, прошу вирішити питання про його подальше перебування в органах Служби безпеки України.

Про результати перевірки і прийняте рішення прошу повідомити Комітет в установлений законом термін.

З повагою,

Голова Комітету

Ю.А.Кармазін