“17” грудня 2001 року

Разом з депутатським зверненням були направлені ксерокопії документів (на 26 аркушах), які підтверджували незаконність дій (з ознаками злочинів) В.Литвина, І.Бакая та інших службових осіб при привласненні державної інтелектуальної власності і несплату ними податків.

Минув рік. Генеральна прокуратура і ДПА України не спромоглися дати правову оцінку діям В.Литвина, І.Бакая та інших осіб, які незаконно привласнили державну інтелектуальну власність. Правоохоронні органи приховали незаконну (з ознаками злочинів) діяльність цих осіб, яка нанесла Державі матеріальні збитки в особливо великих розмірах.

Нами за участю спеціалістів проведена документальна депутатська перевірка і аналіз матеріалів щодо втрати підприємствами Держнафтогазпрому України (реорганізованого в державну Національну Акціонерну Компанію “Нафтогаз України”) державної інтелектуальної власності у вигляді 88 патентів України на винаходи з подальшим викупом за державні кошти частини цих же патентів тією самою НАК “Нафтогаз України” у фізичних (службових В.Литвина, І.Бакая та інших) осіб через посередництво комерційної структури.

Перевіркою встановлено таке:

2.Зворотній викуп частини втраченої державної інтелектуальної власності за державні кошти у групи фізичних (службових) осіб, які незаконно заволоділи цією власністю, відбувся за участі голови правління НАК “Нафтогаз України” І.Бакая, який, зловживаючи службовим становищем, спільно з групою фізичних (службових) осіб незаконно заволодів патентами для отримання своєї долі “прибутку”.

Події розгорталися так.

Працівники Українського науково-дослідного інституту природних газів – УкрНДІгаз (м. Харків) ще за часів Радянського Союзу виконали розробки, технічна новизна яких була захищена авторськими свідоцтвами колишнього СРСР. Оскільки досягнуті результати були отримані науковцями в порядку службового завдання згідно з тематичним планом Інституту, заявником винаходів був Інститут, а автори отримали авторські свідоцтва і передбачену законом винагороду як за отримання свідоцтва, так і за впровадження винаходу у виробництво.

У випадках, коли нові технічні винаходи були результатом співпраці Інституту з іншими організаціями (в більшості випадків з інститутами АН СРСР та АН УРСР) співавторами винаходів стали також ці інститути, працівники яких зробили винаходи.

Розробки “УкрНДІгаз”, в тому числі і захищені авторськими свідоцтвами СРСР, були впроваджені у виробництво на підприємствах газодобувної, газотранспортної і деяких інших галузей народного господарства колишнього Радянського Союзу.

Після отримання Україною незалежності, вона приєдналася до світового товариства країн із самостійною патентною системою та до міжнародної конвенції “РіСіТі” і Паризької конвенції з охорони промислової власності. Згідно з патентним законодавством України всі суб’єкти колишнього СРСР (фізичні і юридичні особи) зберегли право використовувати будь-які винаходи, захищені авторськими свідоцтвами СРСР, без спеціального дозволу заявників і авторів винаходу. Автори ж винаходу мають право на отримання авторської винагороди, залежно від економічного ефекту використання винаходу.

Згідно з патентним законодавством України (в тому числі і Європейських країн) власник патенту на винахід, отримавши патент, не може вимагати придбання ліцензії або іншим чином обмежувати право використання винаходу для суб’єктів, які використовували цей винахід до моменту видачі патенту, або зробили суттєву організаційно-технічну підготовку до його використання. Такі суб’єкти (фізичні і юридичні особи) продовжують вільно користуватися предметом патентування.

Отримання документів виключного права (патентів України) на винаходи, які захищені авторськими свідоцтвами колишнього СРСР (з урахуванням виплати мита за отримання і підтримку дії патенту) має економічний сенс лише в тому разі, коли заявник очікує в перспективі підключення до використання винаходу нових суб’єктів, які не використовували цей винахід раніше.

В той же час “УкрНДІгаз” залучив як співзаявника і співвласника отриманих патентів АТ“Укргазпром” (керівник Б.Клюк), дочірнім підприємством якого він є.

Практично всі захищені цим патентом винаходи в Україні використовувалися виключно підприємствами Держнафтогазпрому (тодішній голова М.Ковалко і його перший заступник І.Бакай). Захистивши патентами, які належали підвідомчим організаціям, виключне право на використання вищезгаданих винаходів, Держнафтогазпром України підвищив свою конкурентноздатність в умовах вільного ринку, встановивши контроль над своїми конкурентами в Україні (якби такі з’явилися б).

Окрім отримання можливого прибутку від розширення кола користувачів винаходів, вищезгаданий фактор свідчить про доцільність перетворення авторських свідоцтв на патенти і виправдовує витрати, понесені на їх реєстрацію і підтримання дії патентів.

Як виявилося в подальшому, не цим керувалися І.Фик і Б.Клюк, проводячи переоформлення авторських свідоцтв в документи виключного права (патенти).

Це був перший етап багатоходової “операції” незаконного привласнення державної інтелектуальної власності. Шляхом неправомірних дій керівників УкрНДІгаз і АТ “Укргазпром” І.Фика і Б.Клюка ці патенти мали бути втраченими їх власником (Держнафтогазпром України та підвідомчі йому підприємств із 100% державною власністю) і за участю посередницьких структур безкоштовно отримані організаторами цієї “операції” і пов’язаними з ними фізичними (службовими) особами. Згодом, за участю посередницьких структур, ці патенти повинні були бути викуплені колишнім власником (Держнафтогазпром України) у цих же осіб за державні кошти. Для цього повинно було бути використане службове становище керівника НАК “Нафтогаз України” І.Бакая.

25 лютого 1998 року Президент України Л.Кучма видає Указ №151/98 “Про реформування нафтогазового комплексу України”. З метою сприяння структурній перебудові нафтової, газової та нафтопереробної галузей економіки України, підвищення рівня енергетичної безпеки держави, забезпечення ефективного функціонування та розвитку нафтогазового комплексу, повнішого задоволення потреб промислових і побутових споживачів у сировині та паливно-енергетичних ресурсах, Президент Л.Кучма постановив:

Із створенням НАК “Нафтогаз України” Держнафтогазпром України був ліквідований.

Саме в цей час керівники “УкрНДІгазу”, “Укргазпрому” і НАК “Нафтогаз України” (Фик І.М., Клюк Б.О. та Бакай І.М.) стали діяти за такою схемою:

- вилучення прав на державну інтелектуальну власність (патенти України) у її власників (УкрНДІгаз та АТ “Укргазпром”) перед їх входженням до НАК “Нафтогаз України”, шляхом безкоштовної передачі цих патентів у приватну власність І.Фику, Б.Клюку, І.Бакаю та інших осіб;

- після створення НАК “Нафтогаз України” і призначення І.Бакая її керівником, НАК викупає у цих же осіб патенти, заплативши їм великі суми державних коштів.

Керівники УкрНДІгазу і АТ “Укргазпром” (І.Фик і Б.Клюк) терміново укладають цілу низку договорів з ТОВ “Нові МікроТехнології” (президент Немчін О.Ф.) і передають йому безкоштовно 88 патентів державної інтелектуальної власності (винаходи “УкрНДІгаз” за 20 років) без будь-яких законних підстав і рішення Ради акціонерів “Укргазпрому”.

З метою приховання нанесених Державі збитків від незаконного привласнення державної інтелектуальної власності, І.Фик та Б.Клюк не здійснили грошової оцінки об’єктів цієї власності (патентів) і не включили їх вартість до балансів і статутних фондів своїх підприємств. Під час безкоштовної передачі патентів ТОВ “Нові МікроТехнології” вони не списали цю вартість з балансів як збитки.

За оцінками експертів вартість окремих патентів, а також суми, за які ці патенти були продані, склали десятки мільйонів гривень за один патент. Державі (як власникові 100% акцій АТ “Укргазпром”, до якого входило і його дочірнє підприємство “УкрНДІгаз”) були нанесені матеріальні збитки в особливо великих розмірах, які були приховані шляхом не відображення їх на балансі.

В ході привласнення прав на державну інтелектуальну власність ТОВ “Нові МікроТехнології”, порушивши податкове законодавство, ухилилося від сплати податків в особливо великих розмірах. Отримавши майнові права на патенти, ТОВ “Нові МікроТехнології” не здійснило грошової оцінки патентів, не відобразило в податковій звітності отриманий доход (розмір грошової вартості цих патентів) і не сплатило ПДВ і податок на прибуток.

Документи, представлені на реєстрацію Держпатенту України, були оформлені з численними порушеннями чинного законодавства. Так, договори фізичних (службових) осіб з ТОВ “Нові МікроТехнології”, як і підписи цих осіб не були завірені нотаріально, а підписи директора ТОВ не скріплені печаткою Товариства. Додатковими угодами “власникам” винаходу (тобто І.Фику, Б.Клюку, І. Бакаю, О.Немчіну та іншим особам) була встановлена виплата авторської винагороди від реалізації права власності на винахід, що суперечить вимогам закону про захист авторського права.

Отримавши такий “цінний дарунок”, нові власники патентів, а саме: І.Фик, Б.Клюк, В.Литвин, В.Малев, А.Мінченко, В. Чернишов, В. Клявлін, В.Піронков, А.Рудник, П.Слесар, О.Яненко, порушуючи податкове законодавство, не задекларували грошову вартість цього “дарунку” і не сплатили прибутковий податок в особливо великих розмірах. На нашу думку, такі дії мають ознаки злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України (ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, вчинене за попередньою змовою групою осіб).

Згідно з податковим законодавством України, навіть з пенсіонера, який при виході на пенсію отримує від колективу цінний дарунок, наприклад, самовар вартістю 350 грн., бухгалтерія зобов’язана утримати прибутковий податок з вартості дарунку. Окрім того, коли цей же пенсіонер, наприклад, продасть самовар через комісійний магазин, податкова адміністрація нарахує ще й податок на прибуток, отриманий від продажу майна в комісійному магазині.

Слід зазначити, що більшість фізичних осіб, які незаконно привласнили державну інтелектуальну власність, є службовими особами, які займають відповідальне або особливо відповідальне становище в органах державної влади і управліннях.

Наприклад, Литвин В.М. – помічник Президента України, глава Адміністрації Президента України, Малев В.І - Міністр Мінмашпрому України, Генеральний директор “Укрспецекспорту”, Мінченко А.К. – Голова правління Держкомрезерву України, Чернишов В.Г. – начальник управління паливно-енергетичним комплексом Кабінету Міністрів України, Рудник А.А. – генеральний директор “Харківтрансгаз”, Бакай І.М. – голова правління НАК “Нафтогаз України”, народний депутат України.

Факт залишається фактом. Підписавши договори про прийняття частки державної власності (патентів), зазначені фізичні (службові) особи стали, на нашу думку, співучасниками незаконного привласнення державної інтелектуальної власності в особливо великих розмірах, тобто скоїли організованою групою злочин, передбачений ч.5 ст.191 КК України.

У НАК “Нафтогаз України” і її тодішнього керівника І.Бакая не було необхідності купувати ці патенти за державні кошти. Згідно з патентним законодавством, підприємства НАК ”Нафтогаз України” користувалися винаходами згідно авторських свідоцтв колишнього СРСР до оформлення будь ким патентів на них. Вони мали право користуватися цими винаходами незалежно від наявності або відсутності ліцензій на право використання, а також незалежно від наявності у інших осіб патентів на ці винаходи.

Якщо ж припустити, що патенти вилучалися не з метою власного використання винаходів, а з перспективою подальшого перепродажу іншим суб’єктам, то слід пригадати, що більш ніж півроку тому ці патенти були власністю підприємств, які входили до НАК “Нафтогаз України” і були безкоштовно, з порушенням чинного законодавства, передані ТОВ “Нові МікроТехнології” як непотрібні.

Якщо керівництво НАК “Нафтогаз України“ визнало за доцільне повернути вищезгадані патенти у свою (тобто державну) власність, то це треба було робити у передбаченому законом порядку: привести відносини власності до первинного стану, а не викуповувати за державні кошти свою законну власність у тих, хто незаконно її привласнив.

Мотивація рішення голови правління НАК “Нафтогаз України” І.Бакая про викуп патентів, які були незаконно привласнені вказаними фізичними (службовими) особами (в тому числі і І.Бакаєм), може бути, на нашу думку, тільки одна – привласнити ним і його співучасниками сотні мільйонів гривень державних коштів.

Оскільки безпосередня купівля–продаж прав на патенти “Нафтогазом України” у цих осіб (серед яких був сам І.Бакай та службові особи В. Литвин та інші) могла викликати не бажаний для них громадський резонанс, вони прийняли рішення організувати цю купівлю–продаж через посередництво комерційної структури.

Щоб не вводити інші організації до розробленої схеми незаконного привласнення державної інтелектуальної власності, вищевказані особи, ставши власниками патентів, створили ТОВ “Нові Науковомісні Технології” і залучили до складу його засновників: Ковалка М.П., Мандру А.С., Артемова В.І., Гончарука В.Я., Бугая Ю.М.

Бугай Ю.М. був включений до складу засновників, як майбутній керівник ТОВ “Нові Науковомісні Технології”. Він зобов’язаний був підписувати договори про продаж патентів НАК “Нафтогаз України” і забезпечити розрахунки з фізичними (службовими) особами - учасниками “операції” на її завершальних стадіях.

ТОВ “Нові Науковомісні Технології”, не чекаючи ні державної реєстрації, ні затвердження фізичних (службових) осіб у правах власників, укладає з неправомочними суб’єктами неправомочні договори і подає їх на реєстрацію Держпатенту України. Одночасно, не ставши навіть власником патентів, ТОВ “Нові Науковомісні Технології” укладає договори про продажу цих патентів… НАК “Нафтогаз України”.

Такі порушення є характерними для всіх укладених ТОВ “Нові Науковомісні Технології” договорів з НАК “Нафтогаз України”. До цих договорів, в порушення вимог патентного законодавства, не були включені в якості невід’ємних частин додаткові угоди з авторами винаходів на виплату їм авторської винагороди. Керівники ТОВ “Нові Науковомісні Технології” (Ю.Бугай) і НАК “Нафтогаз України” (І.Бакай), які підписали ці договори, порушили авторські права винахідників, позбавивши їх відповідної грошової винагороди.

В договорах була вказана грошова оцінка винаходів і передбачено, що ТОВ “Нові Науковомісні Технології” повинно укласти додаткові угоди з усіма власниками винаходу (тобто з І.Фиком, Б.Клюком, І.Бакаєм, О.Немчіним, В.Литвиним, В.Малевим, А.Мінченком, В.Чернишовим, В.Клявліним, В.Піронковим, А.Рудником, П.Слесарем, І.Яценком) про виплату їм винагороди від реалізації права власності на винахід згідно з зазначених патентів. Винагорода повинна бути виплачена, виходячи з грошової оцінки патентів і суми ліцензійних договорів між ТОВ “Нові Науковомісні Технології” і НАК “Нафтогаз України”.

Ми не виключаємо, що після направлення 21 грудня 2000року народними депутатами В.Шишкіним, К.Ситником, С.Головатим депутатського звернення, Голова Податкової Адміністрації М.Азаров разом з В.Литвином, І.Бакаєм та іншими зацікавленими особами вжили заходи для знищення слідів їх незаконних дій або заднім числом сфальсифікували документи.

Нагадаємо, що про подібні дії М.Азарова йдеться на плівках майора М.Мельничека, де Голова ДПА доповідає Президенту України Л.Кучмі про фінансові афери І.Бакая та заходи, які М.Азаров рекомендував вжити, щоб знищити сліди привласнення І.Бакаєм мінімум “сто миллионов ”. Цитуємо фраґмент запису:

Ми маємо ксерокопії документів, які підтверджують викладені у нашому запиті факти незаконних дій В.Литвина, І.Бакая, І.Фика, Б.Клюка та інших осіб, які незаконно привласнили державну інтелектуальну власність і не сплатили податки. У разі необхідності, ми зможемо довести, чи були знищенні сліди незаконних дій зазначених осіб, чи були підроблені оригінали документів, чи вносились до них зміни заднім числом, чи були знищені ці документи.

На підставі викладеного, керуючись ст.86 Конституції, ст.ст.15,17 Закону “Про статус народного депутата України”, як представники державної влади вимагаємо:

Про результати розгляду депутатського запиту і прийняті рішення повідомте нас в установлений законом строк.

Додаток на ________ аркушах.