Шахрайство, зокрема пов’язане з діяльністю кол-центрів і фейкових волонтерських ініціатив, залишається однією з поширених проблем в Україні. За такі дії передбачена кримінальна відповідальність.
Відповідно до статті 190 Кримінального кодексу України, шахрайством вважається заволодіння чужим майном або набуття права на майно шляхом обману чи зловживання довірою.
Покарання залежить від тяжкості злочину та обставин його вчинення — від штрафу до позбавлення волі строком до 12 років. У разі, якщо шахрайські дії вчинені групою осіб, організовано або в особливо великих розмірах, відповідальність суттєво посилюється.
Участь у роботі шахрайських кол-центрів також може кваліфікуватися як співучасть у злочині. У таких випадках суд враховує організований характер діяльності та масштаб завданих збитків.
Правоохоронці застерігають громадян, зокрема молодь, бути обачними щодо пропозицій «швидкого заробітку», адже участь у подібних схемах може мати серйозні правові наслідки.
Журналісти видання Фіртка звернулись до поліції Івано-Франківщини, щоб отримати інформацію про шахрайство та боротьбу з ним. Нам відповів Сергій Безпалько, начальник Головного управління поліції Івано-Франківщини.
У листі міститься офіційна статистика обласного ГУНП щодо кримінальних правопорушень за ст. 190 КК України (шахрайство) за 2024 та 2025 роки.
За 2024 рік:
- Кількість кримінальних проваджень, що перебували в роботі: 1 527.
- З них направлено до суду: 397.
- Установлена сума збитків: 9 719 000 грн (дев’ять мільйонів 719 тисяч гривень).
- Відшкодовано збитків: 2 563 000 грн (два мільйони 563 тисяч гривень).
За 2025 рік (11 місяців, січень-листопад):
- Кількість кримінальних проваджень, що перебували в роботі: 915.
- З них скеровано до суду: 245.
- Установлена сума збитків: 51 721 000 грн (51 мільйон 721 тисяча гривень).
- Відшкодовано збитків: 1 664 000 грн (один мільйон 664 тисяч гривень).
За даними Опендатаботу, з січня по серпень 2025 року в Україні відкрили 35 599 кримінальних проваджень за статтею 190 Кримінального кодексу — «Шахрайство». Це у півтора раза менше, ніж за аналогічний період 2024 року, однак усе ще у 1,8 раза більше, ніж до початку повномасштабної війни.
У середньому щомісяця реєструють близько 4,5 тисячі нових проваджень. Водночас підозру оголошують лише у близько 9 тисячах справ, а до суду доходить приблизно 21% від загальної кількості — 7,6 тисячі проваджень. Низьку ефективність розслідувань правоохоронці пов’язують зі складністю збору доказів в онлайн-шахрайствах та браком ресурсів.
Регіональний розподіл демонструє суттєві відмінності. Найбільше проваджень зафіксували у Києві — 4 882. Далі йдуть Дніпропетровська область — 3 511 справ та Харківська — 2 671.
Лідерство цих регіонів пояснюють чисельністю населення, активним фінансовим обігом і концентрацією промислових центрів, де частіше фіксують інвестиційні та банківські шахрайські схеми.
Івано-Франківська область натомість має один із найнижчих показників — близько 700 кримінальних проваджень за цей період. Водночас проблема залишається актуальною: в області регулярно фіксують нові факти шахрайства, а кількість потерпілих зростає.
Статистика шахрайства
Шахрайські схеми та реальні приклади на Івано-Франківщині
В Івано-Франківській області поширені схеми, пов’язані з телефонними дзвінками від псевдобанкірів, фейковими інвестиціями та онлайн-покупками. Шахраї часто використовують довіру людей, створюють відчуття терміновості або обіцяють швидкий заробіток.
Одна з типових схем — дзвінки від нібито працівників банку, які повідомляють про блокування картки чи підозрілу операцію. Жертву просять назвати коди з SMS або виконати дії в додатку, після чого гроші зникають. Так, у грудні 2025 року 42-річна мешканка Івано-Франківська втратила понад 115 тисяч гривень: невідомий переконав її, що рахунок під загрозою, і вона виконала всі вказівки.
Проте ця схема йде в минуле, оскільки стала досить відомою. Тепер можуть зателефонувати, наприклад, з “соціальної служби”, та сказати, що на ваше ім’я надійшла допомога (мовляв, війна, тому ООН або західні фонду піклуються). Щоб її отримати, треба підтвердити особистість та назвати код, який приходить на номер, або перейти за посиланням. Ці посилання — “фішингові”, вони дозволяють завантажити на ваш пристрій спеціальні програми, які надають доступ до паролів і рахунків. Тому варто пам’ятати: стережіться сумнівних посилань.
Інвестиційні схеми в інтернеті залучають обіцянками швидкого прибутку від торгівлі криптовалютою чи акціями. Шахраї показують фейковий ріст на платформі, а потім блокують доступ. У липні 2025 року 57-річна мешканка Гвіздецької громади переказала понад 600 тисяч гривень на таку платформу і втратила всі заощадження.
За інформацією поліції, жінка натрапила в інтернеті на оголошення про “швидкий і легкий заробіток”. Вона погодилася на пропозицію дистанційного інвестування онлайн і надала незнайомій людині доступ до свого смартфона, зокрема передала код для входу в програму AnyDesk. Таким чином шахрай отримав повний контроль над її пристроєм. Використовуючи цей доступ, зловмисник віддалено оформив кредит на ім’я потерпілої — без її реальної участі в процедурі оформлення.
Фейкові оголошення про продаж товарів чи допомогу від організацій також дуже поширені. Наприклад, у квітні 2025 року 41-річна мешканка Івано-Франківська втратила 12 тисяч гривень: вона повірила в виплату від ООН і ввела дані банківської картки на підробленому сайті.
Тому завжди переконуйтеся, що сайт, на якому ви вводите платіжні дані (зокрема в інтернет-магазині), є справжнім. Крім того, ніколи не надсилайте переплату продавцю, якщо не впевнені в його надійності.
Особисті шахрайства базуються на довірі через знайомства. У грудні 2025 року суд засудив 46-річну жительку Калуського району до семи років ув’язнення: вона вигадала, що є прибутковий бізнес, в якому можна прийняти участь, і виманила понад 14 мільйонів гривень в 11 осіб. Пам’ятаєте фільм “Як викрасти хмарочос”, де герої віддали свої гроші нібито успішному бізнесмену як інвестиції, але насправді це був шахрай? Ось та ж історія, але на Івано-Франківщині.
Шахрайство з військовою тематикою
Війна сприяє схемам, де шахраї експлуатують тему ЗСУ, волонтерства чи інноваційної зброї. Окремим є збори донатів на армію, але чи впевнені ви, що вони не “прилипають” до рук волонтерів та доходять до військових?
Ще одна зі схем — обіцянки розробки чи поставки військового обладнання. У листопаді 2025 року викрили двох чоловіків, один з яких мешканець Івано-Франківська: вони виманили понад 3 мільйони гривень в американського добровольця ЗСУ, обіцяючи створити лазерну зброю для збиття дронів, але нічого не надали. 
Фото з матеріалів прокуратури щодо обману американця із ЗСУ
А в 2025 році Фіртка писала про вирок шахрайці: жінка з села Перерісль Івано-Франківської області створила фейковий акаунт в Instagram під вигаданим ім’ям, видаючи себе за людину з доступом до інформації про зниклих безвісти військових ЗСУ.
Вона шукала жертв у соцмережах (Instagram, Telegram, Facebook), зокрема в групах пошуку, і входила в довіру, обіцяючи деталі про місцеперебування родичів, їхній стан, а іноді навіть відеодзвінок. Для переконливості надсилала фальшиві фото з інтернету (наприклад, зображення поранених чи полонених солдатів без видимих облич), посилалася на війну, полон чи поранення, і вимагала гроші частинами — спочатку невеликі суми, щоб не викликати підозр, а потім більші за “точніші дані” чи “контакти”.
Шахрайка обманювала кількох родин. Жертви переказували кошти на картку, але реальної інформації не отримували. У лютому 2025 року Надвірнянський районний суд виніс вирок: позбавлення волі на три роки умовно з іспитовим терміном, враховуючи каяття, часткову компенсацію шкоди та наявність малолітніх дітей.
Шахрайські кол-центри Івано-Франківської області
Хто не чув про шахрайські кол-центри, які набули особливого розповсюдження під час війни? Це один із найприбутковіших злочинних бізнесів в Україні, який викорінюють, але він продовжує діяти, вигадуючи все новій схеми. Кол-центри організовують телефонне шахрайство системно, часто з фейковими інвестиційними платформами чи банківськими послугами.
16 грудня 2025 року була проведена спільна операції “Connect” — за участю поліції України, Латвії, Литви та Чехії ліквідували транснаціональну мережу кол-центрів. Один із них працював в Івано-Франківську: оператори вербували працівників з ЄС і ошукали громадян Європи на мільйони євро через фейкові інвестиції. Під час обшуків вилучили обладнання.
Загалом у 2025 році по Україні, включаючи Івано-Франківську область, припинили діяльність сотень кол-центрів, які виманювали гроші під виглядом банківських чи інвестиційних послуг.
Існує міф, що такі центри обманюють лише росіян, і навіть в їхній рекламі про це йдеться, мовляв, не тільки не злодії, а герої, які на своєму “фронті” боряться з ворогом. Але це ілюзія: жертвами телефонних шахраїв стають якраз українці та громадяни країн ЄС.
Як не стати жертвою шахраїв: загальні рекомендації
Головні правила безпеки:
- Ніколи не повідомляйте конфіденційну інформацію по телефону: CVV-код картки, паролі, коди з SMS, пін-коди чи дані для входу в банківський додаток. Співробітники банків, поліції чи інших офіційних установ ніколи не просять такі дані телефоном.
- Не встановлюйте незнайомі програми: Шахраї часто просять встановити AnyDesk, TeamViewer чи подібні для “віддаленого доступу”. Це дає їм повний контроль над вашим пристроєм.
- Перевіряйте дзвінки: Якщо телефонують “з банку” про блокування картки чи підозрілу операцію — покладіть слухавку та самостійно передзвоніть на офіційний номер банку (з сайту чи картки).
- Створюйте відчуття терміновості — червоний прапорець: Шахраї тиснуть на емоції: “Терміново!”, “Ваш родич у біді!”, “Виграли приз!” чи “Рахунок під загрозою!”. Зупиніться, не панікуйте, перевірте інформацію самостійно.
- Не переказуйте гроші незнайомцям: Навіть якщо просять “допомогти родичу” чи “повернути помилковий переказ”. Завжди перевіряйте через незалежні джерела.
- Перевіряйте сайти та посилання: Перед введенням даних картки перевірте URL (наприклад, якщо це відомий магазин, то загалом назва сайту може бути такою ж, але є невелика відмінність в букві чи іншому символі).
Важливо пам’ятати: шахраї майстерно маніпулюють емоціями. Вони можуть залякувати повідомленнями про нібито спроби зламу рахунку, оформлення кредиту чи «арешт» коштів, а також вигадувати історії про родичів, які потрапили в біду.
Водночас зловмисники часто діють через спокусу — повідомляють про «виграш великої суми», «вигідну інвестицію з гарантованим прибутком» або «фінансову допомогу» від ООН чи фондів підтримки українців.
Головна мета таких дзвінків і повідомлень — не дати людині часу подумати, перевірити інформацію або порадитися з близькими. Будь-який тиск із вимогою діяти негайно під загрозою «втрати коштів» є характерною ознакою шахрайства.
Головне правило — якщо під час розмови виникли хоча б найменші сумніви, варто одразу покласти слухавку. Не потрібно соромитися бути різкими: шахраї не заслуговують на ввічливість. Після дзвінка інформацію слід перевірити самостійно — передзвонити до банку за офіційним номером, звернутися до поліції або порадитися з рідними. Чим швидше людина припиняє контакт, тим менша ймовірність стати жертвою злочину.
Шахрайство в Івано-Франківській області, попри загальне зниження кількості таких злочинів в Україні, залишається однією з найпроблемніших категорій правопорушень. За 11 місяців 2025 року сума встановлених збитків від шахрайських дій на Прикарпатті перевищила 51 мільйон гривень — це в кілька разів більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Правоохоронці фіксують ускладнення шахрайських схем. Окрім традиційних дзвінків нібито від працівників банків, зловмисники активно використовують псевдоінвестиційні проєкти, фішингові повідомлення під виглядом міжнародної допомоги, зокрема від структур ООН, а також маніпулюють темами війни — пошуком зниклих військовослужбовців або збором коштів на «термінову допомогу».
В умовах повномасштабної війни шахраї отримали додаткові інструменти для психологічного тиску, використовуючи страх, тривогу та довіру до соціально важливих тем. Водночас правоохоронні органи повідомляють про активну протидію таким злочинам — ліквідацію шахрайських кол-центрів, викриття міжрегіональних і транснаціональних схем, а також передачу кримінальних проваджень до суду.
Фахівці наголошують, що ключовим чинником зменшення кількості потерпілих залишається обізнаність громадян. Йдеться про необхідність перевіряти інформацію через офіційні канали, не передавати конфіденційні дані третім особам і не здійснювати фінансові операції під тиском або в умовах штучної «терміновості».
Автор: Михайло Бойчук
Джерело: ФІРТКА