МІПЛ опублікувала останні судові анонси 2025 року. Наприкінці року суди семи областей послухають 13 справ щодо війни. У доданих файлах є посилання на таблицю з рештою справ.
Київщина
Проти ТЦК в Instagram. Семена Аванесян — громадянин Туркменістану, живе в Київській області. За версією слідства, він публікував в Instagram дописи, які заперечують збройну агресію Росії проти України і дискредитують мобілізацію. Захист підсудного стверджує, що дописи є критикою методів роботи ТЦК, а не перешкоджанням діяльності ЗСУ чи запереченням агресії РФ. Захист також посилався на волонтерську діяльність Аванесяна. Його обвинувачують у перешкоджанні законній діяльності ЗСУ. Справа № 362/6789/25. Засідання призначено на 29 грудня об 11:00 у Васильківському міськрайонному суді.
Ще три справи з Київщини — у таблиці МІПЛ: пожежники з Іванкова, справа Медведєва та постріл у цивільного.
Харківщина
Допомога росіянам. Сергій Шершень із селища Козача Лопань. Як встановило слідство, він став помічником місцевого окупаційного очільника. Разом із росіянами він викрадав місцевих патріотів: вдирались до будинків і, погрожуючи розстрілом, вивозили людей до катівні. А інші росіяни тим часом грабували помешкання. Після деокупації регіону Шершень залишився у селищі, де намагався залягти на дно, майже не виходив із дому. Однак СБУ знайшла його, наразі він під вартою. Його обвинувачують у пособництві державі-агресору. Справа № 619/3109/24. Засідання призначено на 29 грудня об 11:50 у Дергачівському районному суді.
Ще дві справи з Харківщини — у таблиці МІПЛ: мародерство та викрадення авто для окупантів.
Сумщина
Камери на військові об’єкти. Андрій Сливко та Андрій Зотов з Полтавщини. Слідство встановило, що вони встановлювали приховані відеокамери біля військових аеродромів, електростанцій та інших стратегічних об’єктів на Полтавщині й Сумщині. Камери працювали в режимі онлайн-трансляції та були підключені до зовнішніх акумуляторів, щоб запис не переривався. Чоловіків затримали під час встановлення чергового пристрою біля військового об’єкта. Їх обвинувачують у пособництві державі-агресору. Справа № 591/1700/24. Засідання призначено на 30 грудня о 15:00 у Дергачівському районному суді.
Запоріжжя
Далекобійник. Олексій Павелко із Запоріжжя працював водієм-далекобійником у ФОП «Лось». За версією слідства, він передавав російському куратору в Telegram інформацію про розташування українських військових об’єктів. Зокрема, надіслав скріншоти Google Maps із позначенням корабля сил оборони в порту Чорноморська, а також відео з готелем «Дніпро», вказавши, що приміщення використовують військові. Його обвинувачують у державній зраді. Справа № 333/4054/24. Засідання призначено на 30 грудня о 10:30 у Вознесенівському районному суді Запоріжжя.
Одещина
Допомога окупантам у Новій Каховці. Людмила Грушко — уродженка Вінниччини, яка, за версією слідства, у березні–серпні 2022 року сприяла діяльності російських військових у Херсонській області. Вона нібито зберігала боєприпаси у власному помешканні, допомагала окупантам залучати жителів села Миколаївка до співпраці та сприяла розправам і катуванням цивільних. Після переїзду до Вінниці оселилася у кума, але той, дізнавшись про її минуле, вигнав її. Жінка тимчасово оселилася в обласному центрі для переселенців. Її затримали. Її обвинувачують у державній зраді. Справа № 522/9843/23. Засідання призначено на 30 грудня о 12:00 у Приморському районному суді Одеси.
Ще одна справа з Одещини — у таблиці МІПЛ: диверсія на залізниці.
Житомирщина
Дані з Хмельниччини. Олександра Розгона підозрюють у тому, що він систематично передавав у Telegram дані про військові об’єкти та переміщення техніки на Хмельниччині. За даними слідства, з 2022 року він неодноразово публікував інформацію про роботу та маршрути 7-ї бригади тактичної авіації. Його обвинувачують у державній зраді. Справа № 282/1254/25. Засідання призначено на 30 грудня о 14:10 у Бердичівському міськрайонному суді.
Дніпропетровщина
Постріл у військового ТЦК. Богдан Левінський з Дніпра, значиться студентом «Дніпровської політехніки». За даними слідства, ввечері 9 квітня 2025 року у Дніпрі групи ТЦК і поліції оповіщали військовозобов’язаних. Левінський був за кермом Tesla Model Y, коли побачив припаркований мікроавтобус, біля якого перевіряли документи. Він заблокував його, почав конфліктувати з ТЦК і кілька разів вистрілив в одного з військових. Потерпілого з проникаючим вогнепальним пораненням живота госпіталізували. Після стрілянини Левінський утік із місця події. Наступного дня його затримали й оголосили підозру в умисному тяжкому тілесному ушкодженні і суд визначив йому заставу. Левінський сплатив кошти і вийшов з-під варти. Проте за два тижні справу кваліфікували як перешкоджання законній діяльності ЗСУ і підозрюваного взяли під варту. Його обвинувачують у перешкоджанні законній діяльності ЗСУ. Справа № 202/7503/25. Засідання призначено на 29 грудня о 12:00 в Індустріальному районному суді Дніпра.
П’ять найпоширеніших злочинів російських загарбників в Україні
Департамент правосуддя МІПЛ проаналізував усі підозри за воєнні злочини, які опублікували на сайті Офісу Генерального прокурора з 24 лютого 2022 року по кінець вересня 2025-го. У першій інфографіці показуємо, підозр за які злочини найбільше.
Всього ми проаналізували 975 повідомлень про підозру у вчиненні воєнних злочинів від початку повномасштабної війни. На сайті ОГП немає функції пошуку або фільтрів за категоріями, тож аналітикині та юристки МІПЛ самостійно створили базу підозр зі зручною навігацією. Наразі ми починаємо публікувати статистику на основі даних з цієї бази.
Тож з аналізу МІПЛ відомо про п’ять найбільш поширених воєнних злочинів, за які вже є підозри.
Найбільше підозр оголосили правоохоронці оголосили за незаконне позбавлення волі, затримання та насильницькі зникнення — 472 підозри. Друге в списку — катування та інше жорстоке, нелюдське або принизливе поводження, за що оголосили 446 підозр. За утримання в неналежних умовах у в’язницях чи колоніях — 327 підозр. За вбивства цивільних і військовополонених оголосили 182 підозри, а за пограбування цивільних — 173 підозри.
Анна Рассамахіна, юристка й експертка МІПЛ з міжнародного гуманітарного права, яка й працювала над створенням бази підозр, говорить:
— У більшості підозр ідеться відразу про кілька злочинів одночасно, вкрай рідко підозрювані вчиняли лише щось одне. Наприклад, поєднуються катування, утримання в нелюдських умовах і сексуалізоване насильство. Це видається не окремими діяннями, а частинами одного злочину, який російські військові чинять в Україні скрізь, де опиняються. Проаналізувавши підозри, ми виявили однакові патерни поведінки підозрюваних незалежно від регіону та періоду повномасштабної війни. Підозрювані належать до різних підрозділів і родів військ, але способи катування і навіть запитання на допитах потерпілих співпадають. Складові залишаються незмінними, хоч обставини злочинів можуть відрізнятися.
Анна Рассамахіна наголошує: це свідчить про те, що воєнні злочини російських військових в Україні це не результат дій окремих людей, а принцип роботи всієї армії, що виступає ніби один колективний злочинець.
— Російські військові вчиняють злочин не тоді, коли в когось з них виникає такий умисел, а тоді, коли вони просто здатні вчинити їх.