Братва

Від «благодійного гламуру» до кримінальних схем: як фонд Миколи Тищенка став ширмою для легалізації мільйонів та шантажу кол-центрів

Published 17 Липня 2026

Микола Тищенко та Алла Барановська / © instagram.com/allabonya

Скандально відомий народний депутат Микола Тищенко продовжує перебувати в центрі уваги правоохоронних органів та суспільства. Під час судового засідання з обрання запобіжного заходу 3 липня 2026 року сторона обвинувачення оприлюднила докази, які проливають світло на тіньову сторону його «благодійної» та політичної діяльності.

Як з’ясували НАБУ і САП, благодійні заходи, що позиціонувалися як порятунок для ЗСУ, насправді могли слугувати інструментом для отримання неправомірної вигоди, відмивання брудних грошей та прикриттям для здирництва. Деталі масштабного розслідування опублікували журналісти-розслідувачі проекту Bihus.Info.

Європейське турне «дорогих вечерь» та неспівмірні збори

У 2022 році, коли Україна потерпала від перших місяців повномасштабного вторгнення, Микола Тищенко разом зі своєю тодішньою дружиною Аллою Барановською запустили серію пишних благодійних вечорів у різних європейських містах (Прага, Париж, Ніцца тощо). Заходи проходили під егідою благодійного фонду «Дорога миру».

Журналісти Bihus.Info звернули увагу на ці івенти ще тоді. Організація вражала марнотратством:

Оренда найдорожчих локацій Європи.
Залучення відомих зірок, елітний алкоголь та висока кухня.
Присутність заможних гостей і закордонних дипломатів.

Проте фінансові звіти цих вечірок викликали обґрунтовані підозри: суми задекларованих пожертв для ЗСУ та постраждалих міст виявлялися неспівмірно малими порівняно з масштабом витрат на саму організацію. Нині слідство офіційно підтвердило: фонд міг систематично використовувати заходи для особистого збагачення подружжя та завищувати реальну вартість закупівлі гуманітарних товарів.

«Чотири пендюрки за сотку баксів»: прослуховування Алли Барановської

Найбільш красномовним доказом у матеріалах справи стали зафіксовані слідством телефонні розмови Алли Барановської, де обговорювалися махінації із закупівлею автомобілів для фронту та фінансові маневри з поверненням готівки.

В одному з оприлюднених на суді епізодів ексдружина нардепа переймається тим, що дешеві машини не вдасться видати за дорогі перед громадськістю:

«Чотири маленькі машини будуть виглядати зовсім не дуже. Мені треба якось сфоткати, щоб на 100 тисяч виглядало, ніхто не повірить, що ці 4 пендюрки коштують по 25 тисяч. Просто 4 маленькі не потягнуть візуально на сотку баксів… 40 повернути не забудь, а то мені відірвуть голову».

Цей діалог чітко ілюструє схему штучного завищення цін на закупівлі військового майна з метою привласнення різниці («відкату») організаторами схеми.

Тіньовий «дах» для кол-центрів

Окремий масив кримінального провадження стосується використання повноважень народного депутата для банального вимагання грошей. За версією детективів НАБУ, Тищенко організував системну схему тиску на офіси так званих кол-центрів в Україні.

Прикриваючись гучною публічною боротьбою з шахрайськими офісами (нардеп регулярно викладав відео штурмів приміщень зі своєю участю), Тищенко насправді ділив їх на «своїх» та «чужих»:

У людей, причетних до роботи певних кол-центрів, депутат вимагав щомісячну плату за недоторканність. Натомість він обіцяв не лобіювати перевірки щодо них силами Нацполіції.
Тим, хто погоджувався платити, пропонували перераховувати кошти під виглядом добровільних внесків на рахунки фонду «Дорога миру».
Окремі транші від такого «кришування», за даними слідства, передавалися безпосередньо готівкою і навіть не доходили до офіційних рахунків благодійної організації.

Ця схема перегукується із ширшим контекстом: раніше у ЗМІ з’являлися звинувачення щодо того, що деякі українські олігархи та бізнесмени (зокрема, Вадим Єрмолаєв, на якого нещодавно в Монако було скоєно замах) також були пов’язані з фінансуванням великих мереж кол-центрів, які ставали об’єктами інтересу як правоохоронців, так і російських спецслужб.

Легалізація 12,6 мільйона через фіктивне «дарування»

Намагаючись легалізувати отримані від шантажу та махінацій кошти, подружжя вдалося до фіктивного розлучення та сумнівних юридичних угод. Слідство довело, що Микола Тищенко спробував відмити 12,6 млн грн незаконного походження.

Для цього було оформлено фіктивний договір дарування коштів, за яким Алла Барановська нібито «презентувала» ексчоловіку зазначену суму. Правоохоронці провели детальний аналіз доходів Барановської та встановили: вона не мала жодних законних фінансових джерел для здійснення такого коштовного подарунка, а сам факт передачі мільйонів існував виключно на папері.

Крім того, під час обшуку в її квартирі детективи вилучили прямі докази фіктивності їхнього розлучення та спільного побуту:

Два закордонні паспорти самого Миколи Тищенка.
Дублікат посвідчення народного депутата України.
Його особисту картку для голосування у Верховній Раді (що є грубим порушенням регламенту).

Судовий вердикт та нові підозри

Нещодавно НАБУ та САП офіційно оголосили Миколі Тищенку підозру за кількома статтями Кримінального кодексу України:

Отримання неправомірної вигоди (хабарництво) в особливо великих розмірах.
Легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом.
Внесення завідомо недостовірних відомостей до щорічних декларацій.

Розслідування триває. Оприлюднені матеріали доводять, що за пафосними патріотичними гаслами та вечірками у вишиванках ховалася цинічна бізнес-модель, яка паразитувала на довірі громадян та потребах українського війська в умовах війни.