Розкрита масштабна екосистема російського впливу в німецькому сегменті Telegram
Половина німецької аудиторії Telegram припадає на проросійські канали, з’ясували «Новая газета Европа» і The Insider. Їх охоплення різко зросло після початку повномасштабної війни в Україні: сьогодні це мільйони людей, яким щодня транслюються ключові тези Кремля. Деякі канали пов’язані з російськими спецслужбами і RT.
«Новая газета Европа» і The Insider вивчили понад 330 каналів у Telegram, орієнтованих на жителів Німеччини і поширюють проросійські наративи. Це не тільки політичні та новинні ресурси — частину цієї вибірки складають канали про конспірологічні теорії, про шкоду щеплень, а також інші альтернативні спільноти, які регулярно включають проросійську риторику до свого порядку денного.
За підрахунками, сумарна аудиторія проросійських телеграм-каналів, орієнтованих на жителів Німеччини, перевищує 8,3 млн підписників.
(Тут і далі оцінка охоплення базується на сумарній кількості підписок на канали і не враховує можливі перетини аудиторії. Виділити унікальних підписників у Telegram технічно неможливо).
Для порівняння: за даними агрегатора статистики Telemetr.io, загальне охоплення німецького сегмента Telegram у категоріях «Новини та ЗМІ» і «Політика» становить близько 12,9 млн підписників (включаючи можливі перетини). З них на проросійські канали припадає 6,3 млн підписників, тобто майже половина.
При цьому частка каналів з проросійським контентом непропорційно висока серед найбільш впливових телеграм-ресурсів. Якщо серед каналів із середньою аудиторією менше п’яти тисяч переглядів на пост вони становлять невелику частину, то в групах з десятками тисяч переглядів їх частка помітно зростає.
Крім того, ще два мільйони підписників припадає на проросійські канали, які не входять до категорій «Новини та ЗМІ» і «Політика», — наприклад, канали про здоров’я, фінанси або історію, де війна і зовнішня політика виступають як другорядні сюжети.
Лише сім каналів ведуть мовлення російською мовою і орієнтовані на діаспору, ще п’ять публікують контент паралельно російською та німецькою мовами. Переважна більшість — 320 акаунтів — повністю німецькомовні канали, розраховані на жителів Німеччини і вбудовані в локальний політичний і медіаконтекст.
Ці канали помітно відрізняються за характером контенту. Одні роблять ставку на емоційну подачу, інші перепаковують ті самі наративи під «аналітику», треті виводять основні тези в масову німецьку аудиторію. Зв’язки між ними простежуються за репостами, цитуванням і спільністю тем.
Для аналізу ми розділили всі виявлені проросійські телеграм-канали на три групи за характером їх самоідентифікації та ступенем залученості до висвітлення подій у Росії, Україні та на Заході в контексті поточної війни (далі — «релевантний контент»).
До першої групи — «бойове крило» — увійшли канали, які явно пов’язані з Росією за мовою публікацій, символікою або заявленою ідентичністю.
У другу — «пропаганда для тих, хто думає» — ресурси, що позиціонують себе як незалежні німецькомовні аналітичні майданчики, зосереджені переважно на російсько-українській війні та пов’язаних з нею темах.
Третю групу — «вихід у маси» — склали канали з широкою новинною чи іншою повісткою, для яких війна не є основною темою, але в рамках яких регулярно поширюються проросійські інтерпретації подій.
Деякі власники каналів пов’язані з російськими структурами. Так, серед них нам вдалося виявити багатьох співробітників RT, колишніх співробітників пов’язаного з ГРУ інформагентства «Інфорос» і пригодзинського «Федерального агентства новин». Детальніше про людей, які стоять за прокремлівськими телеграм-каналами в Німеччині, можна дізнатися в матеріалі The Insider.
Як рахували
Відбір каналів
За допомогою API Telegram ми вивантажили контент кількох десятків каналів, участь яких у поширенні проросійської пропаганди в німецькому сегменті цієї платформи вже була зафіксована в інших дослідженнях. Потім ми розширили вихідний список, додавши канали, які регулярно фігурували в репостах і цитуванні (понад 12 згадок за рік) і демонстрували стійку залученість до поширення проросійських наративів. Проросійську спрямованість публікацій нових каналів ми оцінювали наступним чином. Ми вивантажили їхній контент за два місяці: серпень і вересень 2025 року. З публікацій за цей період за допомогою ключових слів і виразів були відібрані повідомлення, що стосуються російсько-української війни, а також політичних лідерів Росії та України, — такі повідомлення в даному випадку є найбільш інформативними.
Для кожного каналу аналізувалося не більше 50 таких повідомлень. Відібрані повідомлення оцінювалися за допомогою моделі штучного інтелекту OpenAI-4.1 за тональністю і змістовною позицією: чи виражається в них пряма або непряма підтримка Росії, підтримка України, або повідомлення носять нейтральний характер. Канали, в яких 30% і більше повідомлень з цієї вибірки були віднесені до проросійських, розглядалися як стійко залучені до поширення проросійських наративів. Канали з меншою часткою таких повідомлень додатково перевірялися вручну. Проукраїнських позицій у відібраних публікаціях виявлено не було: решта повідомлень були нейтральними або інформаційними висловлюваннями.
Процедура розширення вибірки через репости та подальшої перевірки повторювалася кілька разів, що дозволило сформувати підсумковий корпус телеграм-каналів, відібраних на основі змісту та взаємозв’язків через репости та цитування. З аналізу були виключені канали з ознаками штучно накрученої аудиторії.
Зокрема, канали, у яких навіть при десятках тисяч підписників середня кількість переглядів повідомлень становила менше 50, не включалися в розрахунки, оскільки такі показники вказують на відсутність реального впливу. Для каналів з більш ніж 50 переглядами на пост застосовувалося додаткове коригування: якщо заявлена кількість підписників перевищувала середню кількість переглядів більш ніж у десять разів, кількість підписників приводилася до реалістичної оцінки, розрахованої на основі фактичного охоплення повідомлень. Це дозволяло знизити вплив «аномальної» аудиторії і зробити порівняння каналів більш коректним.
Виділення тем і груп каналів
Канали були розділені на групи за двома параметрами: характером самоідентифікації і ступенем залученості до висвітлення російсько-української війни. На першому етапі ми виділили в окрему групу канали, які відкрито демонструють зв’язок з Росією. До таких належали ресурси, що використовують явні маркери ідентичності: вказівка на Росію в назві (наприклад, канал Neues aus Russland), російська символіка в оформленні або російська мова публікацій при орієнтації на німецьку аудиторію (наприклад, канал «Голос Німеччини»). Середня частка релевантних повідомлень у цій групі, тобто публікацій, присвячених Росії, Україні та Заходу в контексті війни, склала 55,6%.
Решта каналів були розподілені по групах залежно від частки контенту, пов’язаного з Росією, Україною та Заходом у контексті поточної війни: — група з високою часткою релевантного контенту — канали, в яких такі повідомлення становлять понад 40% від загального обсягу публікацій; середня частка релевантних повідомлень у цій групі — 59,5%; — група із середньою часткою релевантного контенту — канали, в яких частка релевантного контенту перевищує 5%, але не досягає 40%; в середньому релевантний контент у цій групі становив 18,9%; — група з низькою часткою релевантного контенту — менше 5% від загального обсягу повідомлень — була виключена з аналізу у зв’язку з відсутністю стійкого фокусу на релевантній темі.
В результаті в дослідження увійшли 332 проросійських телеграм-канали, орієнтованих на німецьку аудиторію і мають високу або середню частку релевантного контенту. Для аналізу були зібрані всі опубліковані в них пости за період з 20 листопада 2024 року по 19 листопада 2025 року. Релевантний контент виділявся з використанням комбінованого підходу. На першому етапі повідомлення були розділені за темами за допомогою тематичного моделювання (BERTopic) — це дозволило виявити стійкі кластери повідомлень. На другому етапі вибірка була доповнена за допомогою набору ключових слів і виразів, що відносяться до релевантної теми. Це дозволило забезпечити повноту охоплення і включити повідомлення, які не завжди коректно групуються алгоритмами тематичного моделювання, зокрема короткі пости або підведення до репостів.
Z-джерела
До категорії Z-ресурсів ми віднесли відомі російські пропагандистські канали, які займають активну провоєнну позицію і підтримують дії російської влади у війні проти України. Зокрема, канали Володимира Соловйова, Маргарити Симоньян, Захара Прилепіна, а також «Два майори», «Голос Мордора» та інші. Також до цієї категорії включені популярні російські військові кореспонденти та автори, які їм симпатизують, відповідно до опублікованих підбірок подібних ресурсів. Загалом до цієї категорії віднесено близько 500 каналів.
Наративи
У рамках цього дослідження ми розрізняємо теми і наративи. Теми відображають основний зміст повідомлень — те, чому публікація явно присвячена. Наративи, в свою чергу, фіксують стійкі інтерпретаційні рамки, які можуть бути присутніми в повідомленні незалежно від його основної теми, в тому числі у вигляді ремарок, оцінок або риторичних вставок.
Тому один і той самий наратив може регулярно з’являтися в повідомленнях на різні теми, не стаючи при цьому їх основним предметом. Наприклад, делегітимація Володимира Зеленського часто з’являється в повідомленнях, присвячених переговорам або військовій допомозі Україні, хоча сама по собі не є центральною темою цих публікацій. Робота з наративами будувалася як ітеративний процес. Після вивчення реальних повідомлень із зібраних телеграм-каналів ми зафіксували повторювані тези та смислові конструкції.
Потім вибірка була розмічена за сформованим списком наративів. Повідомлення, що не потрапили в жодну з категорій, аналізувалися окремо, — це дозволило виявити додаткові стійкі мотиви і скоригувати початковий список. Загалом було виділено близько 20 наративів, проте подальша перевірка показала, що лише половина з них зустрічається з помітною частотою. Для оцінки поширеності наративів ми проаналізували повідомлення всіх досліджуваних груп каналів. На першому етапі із загального масиву були відібрані пости, що стосуються Росії, України та Заходу як сторони, залученої до конфлікту.
Потім ми виключили повідомлення суто новинного характеру — без оцінки, позиції або висновку (наприклад, анонси зустрічей або нейтральні зведення, що не супроводжуються авторським коментарем). З решти масиву була сформована аналітична вибірка з 900 повідомлень — по 300 випадково відібраних постів для кожної з трьох груп каналів. Наявність того чи іншого наративу в постах ми визначали за допомогою штучного інтелекту, моделі OpenAI-4.1. Кілька десятків повідомлень з кожної групи були додатково переглянуті вручну, щоб переконатися, що модель розмічає пости коректно.
Виявлення мови ненависті та аналітичної рамки
Для аналізу стилістичних відмінностей між групами каналів ми окремо оцінювали використання мови ненависті та аналітичної рамки. Аналітична рамка визначалася за допомогою ключових слів і виразів: лексики та синтаксичних конструкцій, характерних для аналітичних текстів. Мова ненависті має значно більш варіативний і контекстуальний характер.
Крім прямих образ, зневажливих назв і лексики дегуманізації, вона часто проявляється в менш явних формах: знущанні, знеціненні, сарказмі та натяках, які не можуть бути виявлені за допомогою заздалегідь заданого словника. У зв’язку з цим для виявлення мови ненависті застосовувався комбінований підхід. На першому етапі використовувався набір ключових слів і виразів, що фіксують найбільш поширені форми образи, демонізації, дегуманізації та виправдання насильства. На другому етапі решта повідомлень додатково аналізувалася за допомогою моделі штучного інтелекту OpenAI-4.1, що дозволило враховувати контекстуальні, неформалізовані варіанти мови ненависті.
Три рівні пропаганди
Кожна група каналів з проросійським контентом відіграє свою роль у поширенні проросійських наративів. У сукупності вони утворюють середовище, в якому одні й ті самі тези проходять шлях від російських Z-ресурсів до масової німецької аудиторії.
Перша група розганяє емоційне напруження і виступає «постачальником сировини», спираючись переважно на внутрішні російські Z-джерела.
Друга група маскує пропагандистський контент під аналітику. Ця група відносно рідко посилається на російські Z-канали, набагато частіше цитуючи першу групу. До другої групи входить менша кількість каналів, а охоплення аудиторії майже в два рази нижче, ніж у першої, проте вона виконує найважливішу роботу, адаптуючи проросійський контент для німецьких новинних і політичних пабліків третьої групи.
Третя група виводить вже підготовлені другою групою проросійські наративи в німецький контекст і доносить до широкої аудиторії. В цілому канали третьої групи процитували або зробили репост проросійського контенту не менше 43,9 тисячі разів за останній рік — в середньому 120 разів на день.
Відмінності в характері контенту наочно проявляються, зокрема, у використанні мови ненависті стосовно України. Якщо в каналах першої групи в середньому кожне четверте повідомлення на тему містить ознаки демонізації, дегуманізації, образи, приниження або виправдання насильства стосовно України, українців або особисто Володимира Зеленського («укронацисти», «хохляцький фюрер», «Салорейх», «країна 404» тощо), то в другій групі така лексика зустрічається майже в два рази рідше, а в третій — всього в 4% випадків.
Друга група, у свою чергу, помітно виділяється спробою говорити мовою логіки, створюючи видимість критичного осмислення подій. Тут мова йде не про якість аналітики або обґрунтованість висновків, а виключно про використання слів і формулювань, що апелюють до раціональності та здорового глузду.
До таких маркерів належать, наприклад, посилання на експертну думку, спроби розглянути ситуацію з позицій різних учасників конфлікту, прогнози подальшого розвитку подій, використання лексики, характерної для аналітичних текстів.
Незважаючи на помітну стилістичну різницю між групами, вони оперують одним і тим же набором ключових наративів: відповідальність Заходу за початок і ескалацію війни, неспроможність української держави, заклики припинити військову допомогу тощо.
Детальніше
— Відповідальність Заходу за початок і ескалацію війни Росії проти України
У цьому контексті відповідальність самої Росії за неспровоковане вторгнення на територію суверенної держави повністю виключається і перекладається на Захід. Саме дії західних країн — «агресивне розширення НАТО на Схід», неувага до «червоних ліній Москви», ворожа антиросійська риторика — створили ситуацію, в якій у Росії не було альтернатив: війна стала вимушеним заходом.
— Делегітимізація України
Україна описується як «нацистське» і «укрофашистське» утворення, а влада в країні — як незаконно захоплена «київською хунтою».
— Заклики припинити допомогу Україні, насамперед військову
Аргументація варіюється від гуманітарної (поставки зброї лише продовжують війну і збільшують кількість жертв) до прагматичної (це занадто дорого) і залякувальної (допомога Україні — ворожий акт по відношенню до Росії, сваритися з якою небезпечно).
— Делегітимація, демонізація та карикатуризація особисто Володимира Зеленського
Карикатурні та зневажливі позначення («прострочений диктатор» тощо) зустрічаються навіть у постах, що містять суто новини.
— Потенційна загроза з боку Росії для Європи, якщо не відмовитися від конфронтації та не налагодити відносини
— Протилежний наратив — про відсутність загрози з боку Росії. У цьому випадку побоювання європейських політиків оголошуються параноєю, а зростання оборонних витрат, переозброєння і збільшення чисельності армії — безглуздою і шкідливою затією.
— Росія як «визволитель» українських територій, які нібито належать їй по праву, або як захисник місцевого населення від «злочинного київського режиму»
Крім того, стійко присутні наративи про відсутність суверенітету в України, яка повністю залежить від «західних господарів», і в Європейського союзу — у нього «господарі» у Вашингтоні. Також стверджується, що мейнстрім-медіа всю правду про війну та пов’язані з нею події систематично і навмисно приховують або спотворюють.
Між групами є й деякі відмінності. Так, наратив про те, що Росія «визволяє» українські території, який активно поширюють перші дві групи, до каналів третьої групи, орієнтованої на широку німецьку аудиторію, зовсім не дійшов. А наратив про «нацистський» характер української держави, дуже популярний у каналах першої групи, у другій і третій зустрічається значно рідше.
Перша група: бойове крило
До першої групи каналів — «бойове крило» — входить 53 телеграм-канали із загальною аудиторією близько 1 мільйона осіб (можливе часткове перетинання підписників). Ці канали або ведуть російською мовою, або явно позначають свої російські корені, не намагаючись маскуватися.
Середня частка релевантного контенту, тобто публікацій, присвячених Росії, Україні та Заходу в контексті війни, у цій групі становить 55,6%.
На графіку показані найбільш поширені для даної групи каналів теми; в сумі вони охоплюють близько 70% контенту. Аналогічна частка припадає на топ-20 тем і в розглянутих нижче групах, хоча набір тем при цьому різниться.
Сюди відносяться, наприклад, канали Neues aus Russland і DruschbaFM; паблік з нейтральною назвою, але з промовистою радянською символікою на аватарці — Analytik_News; канал Anti-Spiegel, який веде так званий «іноземний військовий кореспондент» — німець, який переїхав до Росії і передає новини буквально з лінії фронту; а також німецькомовні версії російських державних медіа — RT, РІА Новини та інші.
Контент каналів цієї групи за тоном і подачею практично не відрізняється від публікацій російських військових кореспондентів і підцензурних медіа: вони транслюють кремлівські тези без фільтрів і часто посилаються на канали відомих пропагандистів: Володимира Соловйова, Руслана Осташко, Юрія Подоляки та інших — загалом ми нарахували 16,3 тис. репостів і цитувань Z-каналів за рік.
Найбільший паблік Neues aus Russland, що має понад 170 тисяч підписників, веде Аліна Ліпп — громадянка Росії та Німеччини. Вона представляється військовим кореспондентом або «журналістом з Німеччини», проте числиться журналістом-редактором в АНО «ТВ-Новости» — це основна юридична особа RT.
Розрахований на німецьку аудиторію канал Neues aus Russland був створений всього за кілька місяців до повномасштабного вторгнення — в листопаді 2021 року. За три дні до початку війни аудиторія каналу починає швидко зростати, а його засновницю Аліну Ліпп запрошують в ефір RT та інші російські канали, називаючи її німецькою журналісткою, яка кинула все заради того, щоб «розповідати правду».
У своїх постах Ліпп називає окупацію Росією українських територій «визволенням» і підтримує російські наративи про те, що українці самі обстрілюють свої міста, цілячись у мирних жителів.
У Німеччині щодо Аліни порушено кримінальну справу за виправдання російської агресії, а в 2025 році вона потрапила під санкції Євросоюзу за систематичну дезінформацію про війну проти України. Сама ж вона називає це посяганням на свободу слова.
Зв’язки з RT простежуються і в інших каналів цієї групи.
Ще один популярний «німецький» блогер і автор каналу з 126 тисячами підписників Anti-Spiegel — Томас Репер. Він живе в Росії вже більше 20 років, перші десять з яких був менеджером в «Альфастрахуванні». У 2019 році Репер створив канал Anti-Spiegel, а в 2020-му представляв пов’язане з ГРУ інформагентство «Інфорос» на прес-конференції Путіна. Проти Репера також були введені санкції Євросоюзу за проросійську пропаганду.
Майже третина каналів першої групи (16 із 53) були створені або незадовго до, або незабаром після початку повномасштабної війни. Так, наприклад, канал Аліни Ліпп Neues aus Russland був створений в листопаді 2021 року, а в березні 2022-го були запущені CraZy Bear 2022 і «Татко канцлера».
На тлі війни аудиторія цієї групи каналів зросла в кілька разів: з 220 тисяч підписників за два дні до вторгнення — до 575 тисяч вже через два місяці і майже мільйона (988 тисяч) до початку 2025 року.
Це стрімке зростання, ймовірно, значною мірою відбулося завдяки розкрутці каналів «колегами по цеху». Крім того, що ресурси активно репостили один одного, на них почали регулярно посилатися великі пропагандистські ресурси: канали Володимира Соловйова, Маргарити Симоньян, Сергія Карнаухова, а також RT, Царьград, Голос Мордора та багато інших. Естафету підхопили і німецькі правопопулістські новинні пабліки та медійні фігури, зокрема Bittel TV, Eva Herman, Gerhard Wisnewski.
Друга група: пропаганда для тих, хто мислить
До другої групи, яка продає «пропаганду для мислячих», входить 39 каналів із загальною аудиторією 514 тисяч підписників (без поправки на перетин аудиторій). Ця група не виявляє відкритої афіліації з Росією. Канали не використовують російську символіку і створюють видимість незалежних неупереджених спостерігачів, які намагаються розібратися в ситуації.
Більше половини контенту цієї групи (59,5%) присвячено Росії, Україні та ролі Заходу у війні.
До цієї групи входять як німецькомовні ланки мережевих структур — InfoDefenseDEUTSCH, Node of Time DE, UKR LEAKS_de, так і локальні канали на кшталт Ostnews Facktencheck, Die Neue Zeit та інших. Хоча вони позиціонують себе як незалежні аналітичні ресурси, їхній контент послідовно відтворює кремлівські наративи як у частині звинувачень України та західних країн, так і в виправданні дій Росії та подачі вторгнення як вимушеного заходу.
Серед найбільших ресурсів цієї групи також є канали, пов’язані з російськими пропагандистами. Так, один з найбільших каналів InfoDefense створений Z-пропагандистом Юрієм Подолякою. А творець каналу UKR Leaks_de Василь Прозоров, колишній співробітник Служби безпеки України (СБУ), за його власними словами, ще з 2014 року «добровільно надавав сприяння спецслужбам Російської Федерації в отриманні інформації про діяльність українських силових структур». І InfoDefense, і UKR Leaks є мережами телеграм-каналів, що ведуть мовлення різними мовами.
Ця група працює як «перехідник» між відкритою проросійською пропагандою та її адаптованою, більш респектабельною версією, орієнтованою на широку німецькомовну аудиторію. Тут відбувається інтелектуалізація російської агітпропи: ті самі тези подаються під виглядом експертної аналітики, правди, до якої докопалися всупереч брехні та маніпуляціям мейнстрімних західних медіа. Тези Кремля тут представлені як здоровий глузд мислячого європейця, який не дозволяє себе обдурити.
Показовий приклад — публікація InfoDefense перекладу «аналітичної» замітки з білоруського телеграм-каналу.
У тексті стверджується, що «трансатлантична єдність зруйнувалася», а «планетарна більшість» нібито обрала Росію і Китай в якості нового «центру сили». Автори запевняють, що навіть Європа розглядає можливість «стати на бік Китаю».
Головним доказом готовності Європи «розвернутися до Китаю» названо вже узгоджене будівництво в Лондоні найбільшого китайського посольства в Європі площею 20 тис. кв. метрів, а також заплановані візити Еммануеля Макрона і Фрідріха Мерца до Пекіна. Експерти з замітки впевнені, що все це — «прозорий натяк» Білому дому про майбутній перехід Європи на бік КНР.
Однак поїздки глав європейських держав до Китаю відбувалися регулярно і раніше — це звичайна дипломатична рутина. Будівництво в Лондоні китайського посольства площею 20 тис. кв. метрів насправді ще не узгоджене. А ось площа вже побудованого американського посольства в Лондоні становить 48 тис. кв. метрів, якщо вже судити про відносини між країнами за розміром посольств. І відвідують США європейські лідери, як і раніше, значно частіше, ніж КНР.
Цікаво, що InfoDefense лукавлять навіть з точністю перекладу: з німецької версії акуратно вичищені згадки про Республіку Білорусь і Олександра Лукашенка (мабуть, продати німецькій аудиторії Білорусь як частину майбутнього «полюса сили» зовсім не просто).
Третя група: вихід у маси
До третьої групи входить не менше 240 каналів, а їх охоплення сягає 6,8 мільйона підписників — майже в п’ять разів більше, ніж у перших двох груп разом узятих. Саме через ці канали проросійські наративи потрапляють у поле зору широкої німецькомовної аудиторії.
Сюди входять німецькі канали з широким порядком денним. В основному вони зосереджені на новинах і питаннях внутрішньої політики: виборах, економіці, міграційній кризі, соціальному порядку денному, темі здоров’я тощо. Росія їм цікава лише остільки, оскільки війна і санкції відбиваються на житті в Німеччині. Частка релевантного контенту в каналах цієї групи становить 18,9%.
Значну частину цієї групи складають праворадикальні медіа, конспірологічні канали, QAnon-спільноти та мережі «альтернативних» політичних блогерів, а також антиваксерів і ковід-дисиденти. Вони підхоплюють і ретранслюють тези, сформовані в перших двох групах, — так аудиторія проросійських наративів збільшується багаторазово.
Один із яскравих прикладів — телеграм-канал Еви Херман, помітної фігури німецької праворадикальної медіасфери. Її канал у Telegram налічує 195 тисяч підписників. Герман 67 років і, на відміну від Аліни Ліпп і Томаса Репера, вона довгі роки була відомою телеведучою, проте її зі скандалом звільнили в 2007 році — після того, як вона публічно висловилася на захист Адольфа Гітлера в ефірі. Зараз Херман відома просуванням конспірологічних теорій, зокрема вона стверджує, що теракт 11 вересня в США був містифікацією, а міграційна криза в Європі — спланована операція з витіснення християнського населення.
У своєму телеграм-каналі вона не тільки ділиться власними думками про ситуацію навколо Росії та України, але й розміщує посилання та репости повідомлень з пропагандистських каналів першої та другої групи — щонайменше 647 разів за останній рік, систематично просуваючи лінію Кремля.
На відміну від Росії, в Німеччині Telegram не є однією з основних медіаплатформ. Тому висока концентрація проросійських наративів майже в половині німецькомовних новинних і політичних телеграм-каналів не відображає ситуацію в усьому німецькому медіапросторі.
Так, у одного з найпопулярніших німецьких медіа — Der Spiegel — аудиторія в Telegram становить 11,2 тисячі підписників, що в 11 разів менше, ніж у його проросійського «опонента» Anti-Spiegel (126,3 тисячі підписників).
Однак за межами Telegram картина виглядає принципово інакше: в мережі X у Der Spiegel близько 3 млн підписників, тоді як аудиторія Anti-Spiegel там же налічує лише 33 тисячі.
Однак це не означає, що події в Telegram не мають значного впливу на громадську думку. Це платформа з високим рівнем довіри між авторами та аудиторією, слабкою модерацією та щільними мережами взаємного цитування. Telegram концентрує навколо себе аудиторію в мільйони підписників, для яких щодня формує інтерпретацію війни, Заходу і німецької політики, вбудовуючи тези прокремлівської пропаганди в повсякденний інформаційний потік.
— Кожну інформаційну кампанію потрібно розглядати в контексті конкретних політичних завдань, — пояснює Григорій Асмолов, фахівець у галузі цифрових гуманітарних наук, викладач Королівського коледжу Лондона. — Наприклад, це може бути тиск на місцевих політиків з метою знизити підтримку України з боку тієї чи іншої держави або більш широке завдання — політична дестабілізація ситуації в країні, щоб ускладнити суспільну консолідацію в умовах тієї чи іншої кризи.
Не випадково пропаганда і дезінформація були названі одними з ключових глобальних ризиків 2025 року в Global Risks Report, представленому на Всесвітньому економічному форумі в Давосі.
— Коли мова йде про спроби маніпулювання громадською думкою в демократичній країні з боку авторитарної держави, такі ризики стають особливо значущими, оскільки в демократичних системах громадяни мають реальний політичний вплив, — додає Асмолов.
Автори: Марія Ерліх, Анастасія Михайлова (The Insider), Роман Доброхотов (The Insider)
Джерело: «Новая Газета Европа»
