Як московська влада просуває інтереси Кремля в Білорусі
Витік гігантського архіву з 270 тисяч листів «Московського дому співвітчизника» остаточно зірвав фасад із так званої російської «культурної дипломатії» у Білорусі, оголивши класичну шпигунсько-диверсійну мережу. За ширмою безневинних дитячих вистав, поетичних вечорів та святкувань Масляної в самому серці Мінська роками працює повноцінний штаб російських спецслужб, керований генералами десантури та кримськими колаборантами. Вливаючи десятки мільйонів рублів в обхід Олександра Лукашенка, Кремль системно готує білоруське підґрунтя для кримського сценарію, де захист «великої російської культури» є лише черговою прелюдією до остаточної тихої окупації, зазначає, зазначає розслідувальний проєкт “Бюро”.
У теплий травневий день у самому центрі Мінська зібралися учасники «Руху Союз», які проводять акції з роздачі георгіївських стрічок та збирають гуманітарну допомогу для російських військових. На зборах вони обговорювали актуальні питання, обмінювалися досвідом та будували плани на майбутнє. Зустріч відбувалася за закритими дверима в Домі Москви у Мінську.
За задумом влади, культурно-діловий центр мав стати бізнес-мостом між столицями двох країн, але насправді він більш відомий як розсадник «руського світу». Ця ідеологія вважається агресивною та спрямованою на встановлення нового міжнародного порядку, який забезпечив би Росії домінуюче становище у світі. Під дахом «Дому Москви» в Мінську регулярно відбуваються пропагандистські заходи та збираються прокремлівські активісти на кшталт учасників «Руху Союз».
Будинок Москви в Мінську. Джерело: facebook.com
«Дім Москви в Мінську є елементом м’якої сили Кремля і відіграє важливу роль як майданчик для реалізації різних ініціатив, проведення заходів, зустрічей та інших активностей у Білорусі», – зазначив у розмові з «Бюро» старший аналітик міжнародної ініціативи iSANS Ян Авсєюшкін.
Данська громадська телерадіокомпанія отримала від джерела архів, що налічує понад 270 тисяч листів Московського дому співвітчизника (МДС), і поділилася цими даними з «Бюро». Цей витік інформації проливає світло на діяльність російської «м’якої сили» в різних країнах, зокрема у філії МДС у Білорусі — «Дім Москви» в Мінську.
«Москва не кладе всі яйця в один кошик і вибудовує свої мережі впливу в обхід Олександра Лукашенка на той випадок, якщо він знову спробує маневрувати або раптово опиниться поза справами», – додав Авсєюшкін.
«Бюро» вивчило викрадені документи, проаналізувало офіційні сайти та публічні сторінки, поспілкувалося з експертами. Ми розповімо, як московська влада просуває свої геополітичні інтереси в Білорусі та скільки на це витрачає коштів.
«КАДРИ ВИРІШУЮТЬ УСЕ»
Московський дім співвітчизника — це державна організація, яка працює з російськомовною діаспорою за кордоном. У Білорусі вона діє через представництво — Дім Москви в Мінську. Чотириповерхова будівля у стилі російської садиби XIX століття розташована неподалік від Свіслочі, у самому центрі Мінська. Як повідомляли ЗМІ, його збудували з ініціативи мера Москви Юрія Лужкова майже 20 років тому. Проєкт підтримав Олександр Лукашенко, назвавши його окрасою білоруської столиці.
Серед керівництва «Дому Москви» в Мінську — досить незвичайні особистості. У МДС повідомили «Бюро», що керівників представництв призначають «на підставі професійного досвіду, управлінських компетенцій, знань щодо специфіки міжнародного та міжрегіонального гуманітарного співробітництва, а також результатів службової діяльності».
Тривалий час «Дім Москви» в Мінську очолював колишній десантник, генерал-майор запасу Олег Черноус. Хоча він народився в Білорусі, практично все його життя пов’язане з російською армією. Як свідчать документи з витоку, Черноус брав участь у другій чеченській війні та у війні Росії проти Грузії. Дослужився до заступника начальника штабу ВДВ Збройних сил Росії. Після звільнення з армії очолював «Дім Москви» в Мінську. У розмові з «Бюро» він відмовився коментувати свою роботу на цій посаді.
Олег Черноус. Джерело: mkdc.by
«Кремль загалом сприймає м’яку силу як природне продовження спеціальних операцій впливу, якими займаються силові структури. Тому цілком логічно, що на керівні посади призначатимуться люди з військовим або спецслужбовим досвідом», – зазначив Авсєюшкін.
Нинішній директор Володимир Стручков приїхав до Білорусі з анексованого Криму. Там він очолював «Дім Москви» у Севастополі та був депутатом Севастопольської міської ради від партії «Російський блок». Українські ЗМІ повідомляли, що в березні 2014 року Стручков голосував за проведення референдуму щодо входження Севастополя до складу Росії. Нагороджений пам’ятною медаллю, приуроченою до російської анексії Криму. Перебуває під санкціями України.
Володимир Стручков. Джерело: russkiymir.ru
«У випадку зі Стручковим також простежується чітка закономірність. Анексії Криму передувала тривала копітка робота з впливу на цільову країну та регіон, налагодження особистих неформальних контактів і довірчих зв’язків. Російські спецслужби обробляли еліти, політиків, силовий блок. Досить згадати, що кримське управління СБУ практично в повному складі перейшло на бік окупантів. Схожа ситуація була з Міністерством внутрішніх справ та Збройними силами. І свою роль у цьому відіграли організації на кшталт «Дому Москви», які виступали центром збору для лояльних до Росії службовців та пересічних громадян», – сказав старший аналітик iSANS.
МІЛЬЙОНИ НА БІЛОРУСЬ
Цього року московська влада планувала витратити на утримання «Дому Москви» у Мінську понад 20 мільйонів російських рублів.
ПРОЕКТ КОШТОРИСУ ВИТРАТ НА УТРИМАННЯ БУДИНКУ «МОСКВА» У МІНСЬКУ
У попередні роки витрати були приблизно такими самими. Кошти йдуть на сплату податку на майно, технічне обслуговування, комунальні послуги, але більша частина — на зарплати персоналу. Це близько 40 % усіх запланованих витрат на цей рік. За останніми даними, у «Домі Москви» в Мінську працює близько 30 осіб.
У мережі є лише одне інтерв’ю нинішнього директора «Дому Москви» в Мінську про їхню діяльність. У ньому Володимир Стручков хвалиться, що у 2024 році на їхньому майданчику відбулося понад 70 заходів, які відвідали понад 12 тисяч осіб. Серед подій — виставки, концерти, фестивалі, вистави, творчі зустрічі, конференції, круглі столи, майстер-класи тощо. У витоку інформації ми знайшли більше подробиць про таємну місію «Московського дому співвітчизника» в Білорусі та їхній бюджет.
З року в рік у «Домі Москви» в Мінську відзначають Новий рік, День захисника Вітчизни, Масляну, Міжнародний жіночий день, День космонавтики, День народної єдності та інші подібні свята. Традиційними також стали міжнародний літературний фестиваль «Слов’янська ліра», міжнародна конференція «Збереження, підтримка та просування російської культури та мови за кордоном», білоруська республіканська конференція громадських об’єднань російських співвітчизників, урочистості з нагоди перемоги у Великій Вітчизняній війні та інші події.
Посол Росії в Білорусі Борис Гризлов виступає в «Домі Москви» у Мінську. Джерело: belarus.mid.ru
На заходи в уряді Москви передбачено окремий бюджет. У 2021 році Московський дім співвітчизника виділив на Білорусь понад 32 мільйони російських рублів. У 2022 році витрати перевищили 41 мільйон російських рублів, що склало п’яту частину від усього бюджету МДС. Це більше, ніж було виділено на проведення заходів у Єревані та Сухумі, де також діють будинки Москви.
ПЛАН ЗАХОДІВ У РАМКАХ ДЕРЖАВНОГО ЗАВДАННЯ ДАУ «МОСКОВСЬКИЙ ДІМ СПОЛУЧНИКІВ» НА 2022 РІК
У 2023 році заплановані витрати МДС на Білорусь перевищили 34 мільйони російських рублів.
У «Московському домі співвітчизника» відмовилися коментувати та називати конкретні бюджети на заходи в Білорусі на запит «Бюро». В організації лише повідомили, що фінансування здійснюється «у встановленому порядку та в рамках затверджених планів», а всі витрати проходять фінансовий контроль та аудит. Кошти спрямовуються на організацію заходів, транспортне та технічне забезпечення, оренду обладнання та приміщень, видавничу діяльність, інформаційний супровід та інші цілі. У «Домі Москви» в Мінську не відповіли на наш запит.
«РУСЬКИЙ СВІТ» У БІЛОРУСІ
На перший погляд, звичайні заходи у звітах московського уряду набувають конкретних цілей: підтримувати російську мову та культуру, зберегти спільну ідентичність та історичну пам’ять, боротися з русофобією та антиросійськими настроями. Важлива місія — консолідувати та інтегрувати російськомовне населення за кордоном у простір так званого «руського світу».
Такі підходи чудово вписуються в концепцію гуманітарної політики Росії за кордоном, яку Володимир Путін затвердив після повномасштабного вторгнення в Україну. Серед основних завдань — посилення ролі російської мови, просування російської культури та захист ідеалів «русского мира».
«У випадку з Росією слід враховувати, що її активність виходить далеко за межі простої підтримки російської культури чи російської мови, що в Білорусі, де й так більшість населення вільно володіє російською, є надмірною. Кремль розглядає м’яку силу як один із інструментів трансформації Білорусі та утримання її у своїй орбіті впливу, а в разі необхідності — безпосереднього поглинання», – підкреслив Авсєюшкін.
Особливу увагу «Московський дім співвітчизника» приділяє роботі з молоддю. Для неї проводилися форуми, круглі столи, журналістські, кар’єрні та лідерські школи. На думку московської влади, підростаюче покоління «у недалекому майбутньому визначатиме обличчя, авторитет і позиції російських діаспор за кордоном».
Прийняття до піонерів у «Домі Москви» в Мінську. Джерело: mkdc.by
Російські чиновники ставлять собі за мету, щоб ця молодь, залишаючись повноправними громадянами Білорусі, зміцнювала свої зв’язки з Росією та її культурою. Акцент робиться на вихованні патріотизму.
«Уряд Москви приділяє велику увагу патріотичному вихованню, насамперед молодого покоління, плануючи та проводячи заходи, спрямовані на боротьбу з фальсифікацією історії та загальновизнаних підсумків Другої світової війни, проти спроб героїзації нацизму та пропаганди неонацизму», — йдеться у довідці про діяльність МДС.
Ідеологічна складова — це наскрізний елемент майже всієї діяльності «Дому Москви» у Мінську. Вона стала особливо помітною після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
«Незважаючи на загальну лояльність і залежність від Кремля, режим Лукашенка зберігає певну автономію. Про її ступінь можна сперечатися, але те, що вона є, — факт. І не всі прийняті рішення на 100 % відповідають інтересам Кремля. Розбіжності проявляються там, де виникає загроза виживанню білоруського режиму. Як приклад – це добре помітно у висвітленні війни Росії проти України, у зміні тональності пропаганди, адаптації російських наративів під потреби офіційного Мінська. Крім того, помітні спроби дистанціюватися від «руського світу». Тому Кремлю необхідно працювати з білоруською аудиторією безпосередньо, без посередників, без «спотворення сигналу». Наприклад, важливою темою була легітимація окупованих українських територій, Донбасу та Криму, – те, чого Мінськ останніми роками уникав. Або глорифікація учасників війни проти України», – сказав Авсєюшкін.
У липні 2023 року в «Домі Москви» у Мінську вперше відбулися «Дні Криму» в Білорусі. Як писали ЗМІ, на них презентували туристичний, економічний та інвестиційний потенціал анексованого півострова, хоча офіційно білоруська влада так і не визнала його частиною Росії. Згодом такі Дні Криму стали в Білорусі регулярними.
У грудні 2023 року в «Домі Москви» у Мінську відкрилася виставка «Звичайний нацизм», де пропагували російські пропагандистські наративи про «злочини українських неонацистів» на Донбасі. На відкритті виставки директор Служби зовнішньої розвідки Росії Сергій Наришкін заявив, що «осередок українського неонацизму, створенню якого значною мірою сприяли цілеспрямовані дії Вашингтона та інших західних режимів, становить реальну загрозу для Росії та Білорусі».
Голова СЗР Росії Сергій Наришкін (у центрі) на виставці в «Домі Москви» у Мінську. Джерело: sb.by
Багато уваги приділяється радянській спадщині та Другій світовій війні. У Росії вважають себе головними спадкоємцями перемоги та проводять паралелі з нинішньою війною в Україні.
«Спеціальна військова операція, яку проводить Росія [так у Росії називають повномасштабне вторгнення в Україну], є прямим продовженням тієї боротьби за правду та історичну справедливість, яку наші предки вели на фронтах Великої Вітчизняної війни», – заявив у «Домі Москви» в Мінську посол Росії в Білорусі Борис Гризлов у травні цього року.
З НЕВІДОМИМ РЕЗУЛЬТАТОМ
Московський дім співвітчизника оцінює ефективність Дому Москви в Мінську за кількома показниками: кількість заходів, географія учасників, рівень представництва експертного співтовариства, затребуваність програм МДС серед діаспори, а також стійкість гуманітарних та професійних зв’язків, що формуються.
«Практика свідчить про високий рівень зацікавленості учасників та партнерів у продовженні спільної роботи, що вказує на актуальність реалізованих проєктів», – зазначили в МДС, відмовившись навести конкретні приклади ефективної роботи.
Якщо судити за кількістю підписників і переглядів у соціальних мережах, то російська «м’яка сила» в Білорусі має не таку вже й велику базу підтримки, зазначив у розмові з «Бюро» радник лідерки білоруської опозиції Світлани Тихановської, історик Павло Терешкович, який досліджує вплив ідеології «руського світу» в Білорусі.
«Але, можливо, їм це не так вже й цікаво. Їх більше цікавить консолідація тих, хто вже відгукнувся. Ну і, крім того, вони ж працюють не лише в медіапросторі, вони шукають собі партнерів [у Білорусі]», – зазначив Терешкович.
Подібної думки дотримується Ян Авсєюшкін із міжнародної ініціативи iSANS. За його словами, безпосередню ефективність російської м’якої сили в Білорусі оцінити складно, але за останні роки її діяльність помітно розширилася.
«Частина заходів є формальними та офіційними, вони не привертають широкої аудиторії. Більшість відвідувачів — і без того індоктриновані люди, які є членами невеликих спільнот та організацій. Але якщо дивитися ширше, на всю інфраструктуру м’якої сили, то за останні чотири роки їхня робота стала більш масштабною та системною», — сказав експерт.
За його словами, робота ведеться з різними цільовими групами — чиновниками, бізнесом, ЗМІ, силовиками, молоддю, громадськими діячами, а конкретними напрямками є економічне співробітництво, державне управління, освіта та ідеологія, інформаційна політика, історична пам’ять.
Авсєюшкін вважає, що м’яка сила Кремля за ступенем впливу не може зрівнятися зі стратегічною залежністю Білорусі від Росії у сфері економіки та безпеки, але відіграє свою роль як додатковий елемент для залучення цільових груп.
«Вони створюють дуже широку базу [підтримки], але невідомо, наскільки вона міцна», – зазначив, у свою чергу, Терешкович.
НА ПІДРЯДІ У МОСКВІ
Під час роботи над матеріалом ми знайшли цікаві документи про одного з важливих партнерів Московського дому співвітчизника в Білорусі. Деякі заходи МДС доручав мінському Центру сучасних соціальних технологій (ЦССТ). Загалом у витоку ми знайшли 13 контрактів, згідно з якими ця білоруська організація взяла на себе зобов’язання щодо проведення різних заходів на замовлення МДС у 2021–2023 роках.
ДОГОВІР ПРО НАДАННЯ ПЛАТНИХ ПОСЛУГ МІЖ МДС ТА ЦССТ ВІД 12 ЖОВТНЯ 2022 РОКУ
Серед них — фестиваль російського кіно, новорічна вистава для дітей, фестиваль «Слов’янська ліра», книжкова виставка, молодіжна школа громадянської журналістики «Медіасфера», святкування Дня захисника Вітчизни, Міжнародного жіночого дня, Масляної, Дня Росії, Дня міста Москви, Дня народної єдності та інших. Сума контрактів склала майже 19 мільйонів російських рублів. Тодішній директор ЦССТ Юрій Герасичкін підтвердив співпрацю з МДС, але відмовився говорити про деталі.
У МДС пояснили вибір підрядників «наявністю необхідного досвіду, професійних компетенцій, організаційних ресурсів та здатності забезпечити якісне проведення заходів у встановлені терміни».
«Співпраця з підрядниками має виключно робочий та проєктний характер і зумовлена необхідністю вирішення конкретних організаційних завдань», – зазначили в Московському домі співвітчизників.
Центр сучасних соціальних технологій з’явився майже десять років тому. Організація займається проведенням конференцій та виставок. ЦССТ заснував Сергій Лущ. Це лідер того самого «Руху «Союз», про який ми згадували на самому початку.
Сергій Лущ (у центрі) у Запорізькій області. Джерело: souyz.by
В одному з документів МДС його називають «героєм скандальних репортажів». Справа в тому, що в молодості Лущ, за повідомленнями ЗМІ, був пов’язаний з неоязичницькими праворадикальними угрупованнями, а створена ним організація «Русь молода» співпрацювала з неонацистами з «Русского образа».
Ставши дорослішим, Лущ пішов у велику політику. На хвилі протестів 2020 року він намагався створити в Білорусі проросійську партію «Союз», але білоруський Мін’юст відмовив у реєстрації. У підсумку «Русь молоду» перейменували на «Рух Союз». І це тепер основна організація, від імені якої публічно виступає Лущ. Він не раз доставляв гуманітарну допомогу російським військовим на передову. Крім того, він виступає за «возз’єднання братніх народів Білорусі та Росії» і отримав медаль від Володимира Путіна за участь у загальноросійській акції, яка зосереджена «на підтримці учасників СВО».
Раніше ми розповідали, як Лущ отримував гранти від ще однієї російської організації — Фонду підтримки та захисту прав співвітчизників, які проживають за кордоном (Правфонду). Західні спецслужби вважають її псевдоправозахисною організацією, яку використовують для проведення операцій впливу за кордоном – пропаганди, дезінформації, вербування. З 2021 по 2024 рік цей фонд виділив понад 20 мільйонів російських рублів на запуск і роботу Центру правових консультацій у Мінську, який курує Лущ.
Як показало наше розслідування, інша організація проросійського активіста отримувала гроші й від Московського дому співвітчизника. Сергій Лущ не відповів на наші дзвінки. Ми надіслали йому запит, але не отримали відповіді.
На сайті лущевського «Руху «Союз» йдеться про багаторічну та плідну співпрацю з представництвом МДС у Білорусі — «Домом Москви» у Мінську. МДС координує свою роботу за кордоном не тільки з «Правфондом», а й з Міністерством закордонних справ Росії та іншими структурами «м’якої сили» Росії.
«Усі ці структури так званої м’якої сили — це підготовка до окупації [Білорусі]. Адже було б цілковитим абсурдом стверджувати, що в Білорусі потрібно якимось чином захищати російську культуру чи російську мову. <…> Цілком очевидно, що мова йде не про мову й не про культуру, а про владу. По суті, відбувається вербування майбутніх колабораціоністів, які повинні допомагати майбутній окупаційній владі в Білорусі», – зазначив Павло Терешкович.
Міжнародні експерти вважають, що саме послідовна й довгострокова робота російської влади з підтримки своєї «м’якої сили» в Україні заклала основу для подальшої анексії Криму та частини Донбасу.
Автор: Олександр Ярошевич
Джерело: БЮРО
