Published
Спроби Євросоюзу змусити Україну реформувати Державне бюро розслідувань вкотре розбилися об затишну пасивність владних кабінетів. Обіцяний президентом ще на початку року «невідкладний» законопроєкт застряг десь між Офісом Президента та новопризначеними євроінтеграторами, поки саме бюро продовжує кошмарити виробників дронів, антикорупціонерів та політичних опонентів. На тлі завантаженості слідчих тисячами військових справ та гучних скандалів із сотнею задекларованих квартир родичів керівництва, ДБР залишається головним символом контрольованого правосуддя, відмовлятися від якого влада не поспішає навіть під загрозою зупинки перемовин з ЄС.
Євросоюз, антикорупційні організації та учасники «картонкових протестів» вимагають реформувати Державне бюро розслідувань — правоохоронний орган, який розслідує злочини топпосадовців, інших правоохоронців та військових. Зокрема, ДБР критикують за участь у минулорічній атаці на антикорупційні органи, переслідування опонентів і критиків влади — зокрема, Петра Порошенка й Віталія Шабуніна — та нещодавні обшуки у виробника дронів Vyriy, що належить головному співвласнику незалежного медіа «Бабель».
Ще в січні Володимир Зеленський доручив протягом місяця підготувати й «невідкладно подати до парламенту президентський законопроєкт про оновлення ДБР». Цього не сталося досі. А реформа бюро — обов’язкова умова вступу України в Євросоюз. Суспільне розповідає, як з’явилось і які функції покладено на ДБР, хто і як пропонує оновити цей орган і через що й кого реформа не рухається.
Верховна Рада ухвалила закон про створення Державного бюро розслідувань у 2015 році в рамках масштабної реформи правоохоронних органів після перемоги Євромайдану. Співавтор тексту законопроєкту про ДБР, професор кафедри кримінального права Києво-Могилянської академії Микола Хавронюк у розмові з Суспільним згадує, що за задумом ДБР мало стати ключовим органом у правоохоронній системі з розслідування найскладніших справ.
Новій установі хотіли передати провадження про тяжкі насильницькі злочини, тероризм і організовану злочинність, які до цього розслідували міліція та СБУ. Також ДБР мало розслідувати злочини, які коять топчиновники, депутати, судді й правоохоронці. Тоді ці справи тимчасово розслідувала прокуратура, яка, за Конституцією, не має функцій слідства, тому ці повноваження треба було комусь передати.
«У доважок ще були злочини військовослужбовців, [які доти розслідувала військова прокуратура]. Ці злочини специфічні, їх тоді не було так багато, як зараз, і треба було просто їх на когось покласти. Вирішили, що не на поліцію, бо поліцейські військовослужбовцями ніколи не займалися. Подумали, що є новий орган — нехай вже він займається й злочинами військових», — згадує Хавронюк.
Отже, за початковим проєктом ДБР мав розслідувати найтяжчі злочини та некорупційні злочини топпосадовців і військових, НАБУ — корупційні, а поліція — розбиратися з простішими справами й вуличною злочинністю. Але, як сказав Суспільному співавтор закону, народний депутат VII та VIII скликань Віктор Чумак, тодішні керівники поліції та СБУ «вперлися рогом» і віддавати ДБР свої справи не захотіли. Через це Рада ухвалила компромісне рішення й віддала новому органу лише некорупційні злочини топчиновників, правоохоронців та суддів, а також військовослужбовців.
За ухваленим законом, керівника ДБР призначав президент за поданням прем’єр-міністра після конкурсу. До складу конкурсної комісії входили по троє представників від президента, уряду та Ради. У 2017 році вони обрали переможцем слідчого з Генпрокуратури Романа Трубу, який сформував перший склад бюро. У 2019-му він потрапив у скандал: анонімний телеграм-канал «Трубу прорвало» опублікував записи розмов, нібито таємно записаних у його кабінеті. На «плівках» директор бюро, зокрема, узгоджував із представниками Офісу президента Володимира Зеленського слідчі дії щодо його попередника та опонента Петра Порошенка. Труба стверджував, що записи сфабриковано.
На тлі цього скандалу Зеленський ініціював перезапуск бюро. У грудні 2019 року Рада внесла правки до закону про ДБР і змінила статус установи — перетворила його з органу виконавчої влади на правоохоронний. На практиці це означає, що ДБР відтоді підпорядковується не Кабміну, а безпосередньо президенту. І голова держави може призначити директора ДБР без участі прем’єра, хоча теж після конкурсу.
Після ухвалення цих змін Зеленський звільнив Трубу, а згодом призначив виконувачем обов’язків директора Олексія Сухачова, який раніше працював на керівних посадах в СБУ, Генпрокуратурі та Службі зовнішньої розвідки. У січні 2022 року він же переміг у конкурсі, якій відбувався в будівлі Офісу президента. Проєкт Радіо Свобода «Схеми» зазначав, що конкурс не був прозорим, а члени комісії були пов’язані із заступником голови ОП Олегом Татаровим, який досі залишається на посаді та курує правоохоронні органи.
Один зі співавторів першого законопроєкту про ДБР, професор Хавронюк вважає небезпечним те, що у 2019 році Зеленський підпорядкував собі ДБР. Науковець зауважує: за Конституцією, президент таких повноважень не має.
«Небезпека в тому, що президент, маючи під собою Службу безпеки, ДБР, армію, впливаючи певною мірою на інші органи правопорядку, може дуже легко узурпувати владу. Щоб цього не сталося, у президента має бути вузьке коло повноважень. Він — головнокомандувач, він керує питаннями зовнішньої політики та не втручається в діяльність уряду. А уряд займається тим, що визначено в Конституції, — зокрема, охороною громадського порядку і боротьбою зі злочинністю», — каже експерт.
Про те, що Зеленський часто використовує ДБР проти своїх опонентів, заявляє його попередник Петро Порошенко. Після того, як останній позбувся влади, бюро відкрило щодо нього десятки справ за заявами заступника голови адміністрації Януковича Андрія Портнова. У січні 2021 року ДБР оголосила Порошенку підозру в державній зраді та сприянні тероризму. Бюро закидало йому, що у 2014-2015 роках він ініціював купівлю вугілля в «ДНР» та «ЛНР», бажаючи в такий спосіб допомогти сепаратистам і проросійському політику Віктору Медведчуку. Згодом, у 2025 році ця підозра стала підставою для запровадження проти Порошенка економічних санкцій. Адвокати політика вважають, що ДБР оголосила підозру на замовлення президента Зеленського, щоб скомпрометувати Порошенка й мати привід шляхом санкцій обмежити його в правах.
У липні 2025 року ДБР прийшли з обшуком до ще одного активного критика влади Віталія Шабуніна — лідера впливової організації «Центр протидії корупції», який тоді служив у армії. Йому оголосили підозру в ухиленні від служби та шахрайстві. Бюро закидало, що в 2022-23 роках командир відправив Шабуніна у відрядження до Національного агентства із запобігання корупції до Києва, але він там не з’являвся, хоча зарплату отримував. Шабунін стверджує, що насправді був у відрядженні до НАЗК і займався там аналізом оборонних закупівель. Справу проти себе він назвав «кроком Зеленського до корупційної автократії». Шабуніна підтримали понад 60 провідних правозахисних організацій та незалежні медіа.
Через тиждень, 21 липня Держбюро розслідувань разом із СБУ влаштували масштабну серію обшуків у детективів НАБУ. Того ж дня бюро одночасно оголосило трьом детективам підозру у скоєнні дорожніх аварій, які сталися ще в 2021-2023 роках. Наступного дня Рада проголосувала за позбавлення незалежності антикорупційних органів. Після масових протестів повноваження НАБУ й САП повернули, але двох детективів із трьох, які тоді отримали підозри від ДБР, досі судять. Детективи своєї вини не визнають, а правозахисники вважають їхнє переслідування частиною атаки влади на антикорупційну інфраструктуру.
Нещодавно критику на адресу ДБР викликали обшуки в компанії Vyriy — великого виробника дронів. 7 липня працівники бюро без ухвали суду прийшли у виробничі приміщення компанії та додому до її власника Олексія Бабенка. ДБР тоді публічно пояснило, що розслідує можливе штучне завищення ціни на дрони з боку виробника, хоча на ринку Vyriy відомий якраз низькими цінами на безпілотники. За компанію вступилися військові, які закуповували в них обладнання, та інші виробники зброї. Власник Vyriy Олексій Бабенко назвав обшук «умисним наїздом», але хто й навіщо вирішив на них «наїхати» — не уточнив.
Крім виробника дронів, Бабенко також володіє незалежним медіа «Бабель». За два тижні до обшуків там вийшло резонансне розслідування про можливі катування та вбивства новобранців у полку «Скеля». Цей збіг насторожив журналістів видання, але Бабенко обшуки з публікацією не пов’язує.
Ще одним гучним нещодавнім скандалом за участі ДБР стало розслідування «Центру протидії корупції» та видання «Слідство.інфо» про брата директора бюро Олександра Сухачова. Журналісти з’ясували, що у 2018-20 роках він задешево придбав 143 квартири у двох житлових комплексах Харкова. Під час підготовки розслідування забудовник подав позов із вимогою не публікувати матеріал через комерційну таємницю, і Печерський суд Києва це прохання задовольнив. Інші незалежні медіа — зокрема Суспільне — сприйняли це як акт цензури й опублікували розслідування в себе. ДБР заявило, що ні відомство, ні його директор «не володіють інформацією про господарську діяльність його брата».
Відомство заперечує, що переслідує опонентів влади за політичними мотивами. ДБР стверджує, що діє в рамках повноважень, у тому числі в справах Порошенка, Шабуніна та провадження щодо Vyriy. У відповіді на запит Суспільного бюро заявило, що, навпаки, «політичного забарвлення деяким кримінальним провадженням надають особи, зацікавлені в уникненні покарання за вчинення злочинів, використовуючи, зокрема, медійні можливості».
З минулого року Євросоюз активно закликає Україну реформувати ДБР. Єврокомісія у звіті за 2025 рік рекомендувала переобрати керівника бюро на конкурсі з вирішальним голосом представників міжнародних організацій. За таким принципом, зокрема, обираються керівники антикорупційних органів. На думку ЄС, це може бути гарантією чесності конкурсу й незалежності нового директора від керівництва країни. У липні 2026 року таку ж вимогу Євросоюз висловив у документі про перший «кластер» перемовин про вступ України до ЄС. Без виконання реформ з цього документу подальші перемовини неможливі.
Але поки не схоже, що влада збирається виконувати пункт про ДБР. У січні Володимир Зеленський «доручив підготувати й оперативно направити на розгляд Верховної Ради пропозиції про оновлення бюро. Очікую, що президентський законопроєкт буде напрацьований уже в січні й невідкладно внесений до парламенту», — зазначив тоді президент.
Відтоді минуло пів року, але нічого так і не відбулось. Суспільне запитало в Офісу президента — чому? Але на запит ніхто не відповів. Заступник голови правоохоронного комітету Верховної Ради Андрій Осадчук сказав Суспільному, що йому також нічого не відомо про підготовку президентського законопроєкту. Водночас депутат зазначив, що в березні члени комітету зустрічалися з тодішнім віцепрем’єром з євроінтеграції Тарасом Качкою, і він пообіцяв, що законопроєкт про реформу ДБР підготує його офіс. Нещодавно Качку звільнили і призначили на його місце Всеволода Ченцова. Осадчук очікує, що новий віцепрем’єр виконає обіцянку попередника й підготує законопроєкт. Ченцов коментувати цю тему Суспільному відмовився.
Поки залишається незрозумілим не лише коли, а і як влада збирається реформувати ДБР. У вимогах Євросоюзу йдеться лише, що нового керівника бюро має обирати комісія з вирішальним голосом представників міжнародних організацій. Але ні президент, ні його фракція не уточнювали, чи готові вони на це. Наприклад, заступник голови правоохоронного комітету Осадчук, який представляє опозиційну фракцію «Голос», норму про міжнародників не підтримує.
«Якщо вся суть реформи ДБР зводиться до того, хто і як буде призначати керівника, то це, напевно, не так реформа, як боротьба за встановлення контролю за структурою, — сказав він Суспільному. — Тому в мене є великі сумніви, чи дійсно такий підхід допоможе покращити роботу цього правоохоронного органу, яка, безумовно, потребує покращення».
Водночас антикорупційні організації, а також професор Хавронюк та екснардеп Чумак, які розробляли перший законопроєкт про ДБР, вимогу ЄС про переважний голос міжнародників підтримують. Також, на їхню думку, варто провести переатестацію всіх працівників ДБР і перевірити їх на доброчесність і законність набуття майна.
Хавронюк і Чумак також вважають, що в ідеалі варто повернутися до початкової моделі, віддати ДБР особливо важливі справи та, як і планувалося спочатку, зробити його головним органом слідства в країні. Також вони вважають, що в ДБР варто забрати справи про злочини військовослужбовців і створити для їх розслідування окремий орган — військову поліцію. Нині військові справи, насамперед про самовільне залишення частини, становлять 90% усіх проваджень ДБР і заважають виконувати інші завдання. ДБР повідомило Суспільному, що наразі вони розслідують 375 тисяч проваджень, і з них 363 тисячі стосуються злочинів військових. У середньому на одного слідчого припадає тисяча справ. Найбільше — у Краматорському управлінні, 4827.
Керівник ДБР Сухачов не проти розвантажити підлеглих і віддати частину справ про злочини військовослужбовців. Він пропонує залишити в бюро лише злочини офіцерів, а провадження щодо решти військових віддати розслідувати військовій службі правопорядку.
Але це єдина зміна, яку Сухачов підтримує. Загалом він називає можливу реформу «загрозою забезпечення правопорядку у ЗСУ та загрозою для держави в цілому». На його думку, всі розмови про реформу — це наслідки того, що «окремим фігурантам проваджень ДБР не подобається робота цього органу».
«Те, що пропонується як реформування зараз — це знищення бюро. Для прикладу, зараз у роботі в наших слідчих понад 372 тисяч кримінальних проваджень. У мене запитання: що відбудеться зі станом досудового розслідування більшості з них, якщо всі працівники ДБР повинні будуть піти на атестацію? До неї потрібно готуватися, і не один день. Ці 372 тисяч розслідувань одразу зупиняться, а всі наші фігуранти з підозрами “зависнуть у повітрі”, — заявив Сухачов в інтерв’ю «Інтерфаксу».
Його повноваження закінчуються в січні наступного року. За законом, не пізніше 31 жовтня має бути створена нова конкурсна комісія за старими правилами, без переважного голосу міжнародників. Якщо Верховна Рада до цього не змінить закон про ДБР, то комісія має обрати нового директора бюро на наступні п’ять років.
Авторка: Олексій Арунян
Джерело: СУСПІЛЬНЕ
Tags: ДБРреформаскандалиУкраїна і ЄС
Published 18 Березня 2023
Published 2 Липня 2011 ·
Published 5 Вересня 2025
Кріпаки у мантіях та тріумф безкарності
5 Жов, 2026
