Суд повторно визнав винним миколаївця за 25 ножових поранень чоловіку, але той уник покарання… через закінчення строків давності
Інгульський районний суд Миколаєва визнав винним та призначив дев’ять років ув’язнення Руслану Сайдалимову, який у віці 15 років у стані алкогольного сп’яніння завдав чоловіку не менше 25 ударів ножем. Проте його звільнили від покарання у зв’язку із закінченням строків давності у кримінальному провадженні.
Про це повідомляє ПН із посиланням на відповідний вирок суду.
Як відомо, 14 лютого 2016 року близько 6 години ранку до поліції надійшло повідомлення з Жовтневої центральної районної лікарні Миколаївської області про те, що до них доставлено Олексія Жадика з тілесними ушкодженнями у вигляді ножових поранень. Потерпілому було завдано не менше 25 ударів ножем, три з яких були наскрізними колото-різаними. За обґрунтованою підозрою у скоєнні злочину поліцейські затримали 15-річного хлопчика.
У 2017 році Вітовський районний суд Миколаївської області засудив Руслана Сайдалимова до дев’яти років позбавлення волі, проте апеляційний суд скасував це рішення та направив справу на новий розгляд.
Так, обвинувачений себе в суді винним не визнав, стверджував, що не мав наміру вбивати, описував інші обставини вечора та визнавав лише бійку з іншою особою.
“Не визнання обвинуваченим своєї провини, суд сприймає критично, оскільки такі пояснення суперечать іншим доказам у кримінальному провадженні, дослідженим судом, в їх сукупності, та на думку суду, обумовлені бажанням обвинуваченого уникнути належної кримінальної відповідальності”, – вказав суд у вироку.
У результаті суд, дослідивши в справі показання потерпілого, свідків, протоколи огляду місця події та слідчих експериментів, висновки експертів та інші матеріали, визнав Руслана Сайдалимова винним за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України та призначив покарання у вигляді дев’яти років позбавлення волі.
Зокрема, суд при оцінці умислу врахував характер, рішучість та динаміку дій обвинуваченого, раптовість нападу, те, що перший удар ножем був завданий зі спини, поведінку обвинуваченого до, під час та після події, локалізацію поранень, механізм їх заподіяння та кількість ударів.
“Усе це в сукупності, на думку суду, свідчить про те, що мав прямий умисел на позбавлення життя потерпілого, проте об`єктивно не зробив все необхідне, щоб досягти своєї мети і не вчинив всі дії для досягнення вказаного злочинного результату, в силу обставин, що не залежали від його волі, для доведення кримінального правопорушення до кінця, а саме через неспинну жагу до життя потерпілого, яка незважаючи на тяжке поранення, зміг доповзти до під`їзду знайомих, через що своєчасно отримав медичну допомогу”, – йдеться у вироку.
Водночас суд встановив, що злочин було вчинено 14 лютого 2016 року, і оскільки на момент ухвалення вироку минуло понад десять років, суд дійшов висновку про закінчення строків давності, а тому звільнив обвинуваченого від відбуття призначеного покарання.
