Шкільний розклад збурив мережу: учитель праці розклав по поличках, чим важливий його предмет

Учитель пояснив, що сучасні уроки праці тепер тісно пов’язані з 3D-моделюванням та ШІ

У соцмережі спалахнув скандал через порівняння гуманітарних предметів та уроків праці. Приводом став допис адвоката Василя Масюка, якого обурила диспропорція у навчальному плані. Якщо у 10-му класі на німецьку мову, інформатику та зарубіжну літературу виділено лише по одній годині на тиждень, на англійську – дві, то на трудове навчання виділили аж два уроки. Масюка обурило, що цінність ручної праці в суспільстві оцінюється вдвічі вище за комп’ютерну грамотність чи європейські мови.

На резонансну публікацію у коментарі «Главкому» відреагував учитель технологій ліцею імені Блаженнішого Любомира Гузара, що у селі Зимна Вода на Львівщині Роман Тузяк.

Пост Василя Масюка, який спричинив суперечки через кількість уроків із технологій у школах

За словами вчителя, нині класичного трудового навчання у школах уже немає – натомість викладають предмет «Технології», який має ширше й більш структуроване наповнення. Учні не лише виготовляють певні вироби, а й вчаться створювати та планувати власні проєкти, реалізовувати їх і працювати в команді. Наприклад, для виготовлення певної речі вони можуть об’єднуватися з однокласниками.

Водночас наповнення предмета залежить не лише від специфіки конкретної школи, а й від віку учнів. У старших класах «Технології» можуть бути пов’язані не лише з практичною роботою, а й із вивченням сучасних розробок та професійною орієнтацією. Вчитель розповів, що на уроках для 10–11 класів знайомить учнів із новими напрямами.

«Я викладаю технології у 10 –11 класах і намагаюся давати дітям більше пояснень про сучасні технології: штучний інтелект, зелені технології, віртуальну реальність. Я хочу, щоб діти розуміли, які професії будуть перспективними, а які – менш перспективними, бо їх, наприклад, може замінити штучний інтелект. Тобто ми реально готуємо їх до вибору професії», – додає Роман Тузяк.

Водночас єдиного підходу до наповнення уроків немає: кожен учитель може адаптувати програму відповідно до інтересів своїх учнів та можливостей школи. Педагоги мають академічну свободу й можуть самостійно розробляти та реалізовувати власні програми, однак вони мають відповідати критеріям Міністерства освіти.

За словами педагога, YouTube, ChatGPT та інші цифрові інструменти не роблять шкільні знання непотрібними. Навпаки, дітей потрібно навчати правильно ними користуватися, адже вони вже стали доступною частиною повсякденного життя. На його думку, освіта має трансформуватися відповідно до цих змін, так само як свого часу пошук інформації перемістився з бібліотек в інтернет.

Водночас, на думку Тузяка, сприйняття «Технологій» часто ґрунтується на стереотипах, сформованих ще з часів, коли люди самі навчалися у школі. Він наголошує, що шкільна програма змінюється та адаптується до сучасних умов.

Серед переваг предмета педагог виокремлює і практичні навички, які діти можуть застосовувати у повсякденному житті. Зокрема, вони вчаться безпечно користуватися електроенергією та побутовими приладами. Робота над проєктами також сприяє розвитку критичного мислення, оскільки учні мають їх планувати, прораховувати та розраховувати.

«Я не кажу, що це предмет важливіший за якісь інші дисципліни, але це предмет, який дозволяє дітям реально йти в ногу з часом. Особливо хочу додати, що дитина психологічно розвантажується через ручну та творчу працю. Якщо людина робить щось вручну, вона вже не сидить у телефоні. У неї формується почуття стилю, смак, культура праці», – наголошує Тузяк.