ГУР розкриває деталі нової модифікації російської «ґерані» з авіаційною ракетою Р-60
ГУР МО України в розділі “Компоненти у зброї” порталу “War&Sanctions” публікує будову, компоненти та перелік підприємств кооперації з виробництва російського БпЛА “ґєрань-2” серії “Э”, оснащеного авіаційною ракетою Р-60.
Держава-агресор адаптувала стару радянську розробку – авіаційну ракету класу “повітря-повітря” Р-60 – для встановлення на “ґєрані” з метою ураження українських гелікоптерів та літаків, які полюють на російські безпілотники.
Ракета з авіаційним пусковим пристроєм АПУ-60-1МД (П-62-1МД) встановлюється на спеціальний кронштейн, розташований у верхній передній частині фюзеляжу ґєрані.
БпЛА оснащено двома мережевими камерами — у носовій частині та позаду пускового пристрою ракети. Передача відео та команд управління здійснюється через китайський mesh-модем Xingkay Tech XK-F358.
Польотний контролер, навігаційні та інерціальні блоки залишаються типовими для інших “ґєраней”. Для супутникової навігації в умовах активної роботи засобів радіоелектронної боротьби використовується 12-канальний завадозахищений модуль “Комета”.
Електронна начинка також включає одноплатний мікрокомп’ютер Raspberry Pi 4 (Великобританія), трекер і два GSM-модеми для передачі телеметрії.
Країни походження електронної компонентної бази залишаються стандартними для російських БпЛА цього типу: США, КНР, Швейцарія, Тайвань, Японія, Німеччина та Велика Британія. Повний перелік компонентів із маркуванням і фотоматеріалами доступний за посиланням.
Ймовірний принцип застосування ракет полягає в передачі зображення з камер, встановлених на дрон, через mesh-модем оператору, який, у разі появи українського літака чи гелікоптера в зоні ураження, подає блоку автоматики ракети команду на її пуск.
Після пуску, теплова головка самонаведення Р-60 самостійно захоплює ціль. Ймовірний також варіант з попереднім захопленням цілі головкою самонаведення та передачі відповідної інформації оператору, який дає команду на пуск.
Основна мета нової розробки – створення загрози для української армійської та тактичної авіації, зниження ефективності її роботи з перехоплення ворожих БпЛА. Таким чином, російська багатоцільова версія іранського Shahed-136 отримує ще одне призначення, а досвід такого застосування, ймовірно, також буде переданий Ірану.
ГУР МО України продовжує системно викривати технологічні рішення держави-агресора та міжнародні ланцюги постачання, які живлять російську воєнну машину.
