Криваве Різдво «вампіра із Сакраменто»
Фахівці досі сперечаються, що саме штовхало Чейза на вбивства. Коли йому було 18, він розповів психіатру, що йому хочеться когось вбити. У 26 років його помістили в психіатричну клініку на примусове лікування. Менш ніж через рік його відпустили як повністю вилікуваного. І він почав вбивати, нагадує Нова газета Європа яка розповідає історію цього вбивці.
Річард Чейз народився 23 травня 1950 року в Сакраменто, штат Каліфорнія. З раннього дитинства він був нервовою, вибуховою дитиною. І повністю вписувався в психотип можливого вбивці, який сформулював психіатр Джон Макдональдс: у нього був інтерес до всього, що вибухає, він підпалював сміттєві баки, мучив кішок і собак і мочився ночами. Метод розпізнавання можливих вбивць, запропонований психіатром, отримав назву «тріади Макдональдса» і досить довго вважався найпередовішим варіантом обчислення серійних вбивць.
Довідка:
«Тріада Макдональдса» — набір із трьох поведінкових характеристик, що проявляються у можливих вбивць у дитинстві: енурез, піроманія, зоосадизм. Метод був сформульований психіатром Джоном Макдональдсом у 1963 році і довгий час вважався передовим досвідом з обчислення потенційних маніяків. До хлопчиків, у яких були помічені подібні симптоми, виявлявся підвищений інтерес з боку фахівців. Пізніші дослідження встановили, що серійні вбивці далеко не завжди прихильні «тріаді Макдональдса». Але фактично стаття Макдонольдса стала прологом для створення системи профілювання, що дозволяє знаходити серійних вбивць і маніяків.
Батько Чейза був досить суворим, якщо не сказати жорстоким. Намагаючись відучити сина від згубних нахилів, Чейз-старший часто карав Річарда. Пізніше маніяк буде стверджувати, що на вбивства його підштовхнуло насильство, якому він піддавався в дитинстві. Сім’я була неблагополучною, батьки сильно пили.
Річард Чейз. Фото: Поліцейське управління міста Тахо
Жорстке виховання не допомогло. Чейзу ледь виповнилося 15 років, коли він почав пити і вживати наркотики. Це не могло не вплинути на його організм: пізніше з’ясувалося, що в статевому житті у нього є серйозні проблеми. Після кількох невдалих спроб сексу з дівчатами Чейз звернувся до психіатра. Його помістили в психіатричну клініку. Але лікування не допомогло.
Оскільки він звернувся до лікаря самостійно, лікування не було примусовим, Чейз у будь-який час міг покинути лікарню, що він і зробив, коли йому виповнилося 20. Але до 24 років стан Чейза погіршився. Він серйозно вважав, що його шлунок повернутий до спини, що кістки вилазять через потилицю, а кров перетворюється на пудру.
Щоб заповнити «нестачу» крові, Чейз почав ловити або купувати кроликів, щурів, кішок, хом’яків і пити їх кров. Трохи пізніше йому поставлять діагноз — параноїдальна шизофренія. Але було й інше пояснення, зокрема, захоплення модним на той час наркотиком ЛСД, який викликає галюцинації.
Одного разу Чейз прийшов до відділення швидкої допомоги і почав вимагати, щоб йому повернули викрадену у нього легеневу артерію. Хулігана затримали і відправили до психіатричної клініки. Там він провів три доби.
За цей час наркотики остаточно вивітрилися з голови, Чейз знову став адекватним, і його відпустили. Але цей випадок став останньою краплею для батька Річарда. Він більше не міг жити з «психом і наркоманом» і зняв йому окреме житло.
«Турбота» матері
Про те, як жив Чейз наступні кілька місяців, він і сам згадував з трудом. У 1976 році він ввів собі в вену кров кролика і знову потрапив до лікарні. Коли його відкачали, він заявив, що потрапив до лікарні через кролика, який перед смертю з’їв батарейку. Чейза переправили до психіатричної клініки звичайного типу, звідки він благополучно втік. Його незабаром спіймали і тепер закрили в спецклініці Беверлі-Менер.
Там Чейз годував голубів через прути грат, а потім ловив їх, щоб пити їх кров. За цим заняттям його і застав санітар. Так Чейз отримав прізвисько «вампір».
Незабаром лікарі вирішили, що постійний прийом нейролептиків утримує Чейза в нормальному стані, і вважали за можливе випустити його під опіку батьків.
Але мати вважала, що краще знає, що потрібно синові. А тому перестала давати йому препарати, мотивуючи це тим, що таблетки перетворюють Чейза на зомбі. У нього почався синдром відміни, і він знову став неадекватним.
Через рік після виписки з психіатричної клініки, восени 1977 року, термін батьківської опіки над Чейзом закінчився. І батьки знову позбулися сина, переселивши його в окрему квартиру. Але Річард їх не забував. Одного разу він прийшов додому, подзвонив у двері і, коли мати відчинила, кинув їй в обличчя мертву кішку. А потім почав роздирати труп тварини і пити її кров. Мати Чейза не заявила про цей випадок в органи опіки, і він залишився на волі.
Пізніше Чейз стверджував, що його мати була учасником нацистсько-інопланетної змови і намагалася його отруїти. Також учасниками змови були і його сусіди, у яких Чейз постійно викрадав домашніх тварин, щоб пити їх кров. А потім сталася подія, після якої Чейзу стало нецікаво вбивати тварин. Він вирішив переключитися на людей.
Ілюстрація: «Нова газета Європа»
«У всьому винні ЗМІ!»
На початку листопада 1977 року ЗМІ Каліфорнії почали обговорювати вбивць, яких прозвали «хіллсайдськими душителями». Двоюрідні брати Кеннет Бьянки та Анджело Буоно з жовтня 1977 по лютий 1978 року, використовуючи поліцейську форму, викрали, зґвалтували та вбили 12 дівчат. Чейз сильно зацікавився діяльністю «хіллсайдських душителів». Він збирав газетні замітки про них і складав в окрему папку. І незабаром дійшов висновку, що «хіллсайдські душителі» — такі ж жертви нацистсько-інопланетної змови, як і він сам. А тому вирішив допомогти «колегам».
У грудні 1977 року Чейз на своє ім’я придбав напівавтоматичний пістолет 22-го калібру. Залишається лише дивуватися, яким чином недавньому пацієнту психіатричної клініки продали зброю! Деякий час Річард тренувався стріляти, вибираючи в якості жертв бродячих собак і кішок. А потім вийшов на полювання на людей.
Першу спробу вбивства Чейз здійснив 27 грудня 1977 року. Ввечері він увірвався в будинок незнайомої жінки. Вдома нікого не було, Чейз у люті розбив посуд на кухні і вистрілив у стіну. З будинку не було викрадено нічого цінного.
Через два дні Чейз вбив свою першу жертву. Увечері 29 грудня він їхав на своєму старенькому вантажівці, який випросив у батька, і побачив, як чоловік несе пакети з покупками до будинку. Чейз зупинився і двічі вистрілив у чоловіка. 51-річний інженер Амброуз Гріффін, батько двох дітей, помер на місці.
Наступного дня Чейз купив кілька газет, в яких були надруковані статті про дивне вбивство. Він акуратно вирізав замітки, помістив їх в окрему папку. І поклав її в стіл поруч з папкою, в яку збирав звіти про діяльність «хіллсайдських душителів».
Газети писали, що поліція знайшла збіги між вбивством і дивною подією в будинку самотньої жінки. Куля, витягнута зі стіни, була ідентична кулям з тіла вбитого інженера. Обидва злочини були скоєні в Східному Сакраменто, поліція проводила тотальне опитування мешканців. Чейз вирішив на деякий час затихнути, поки активні заходи поліції щодо встановлення стрільця не підуть на спад.
Наступний напад Чейз скоїв через два тижні, 11 січня 1978 року. Причиною стало те, що у нього закінчилися сигарети. Він увірвався в сусідній будинок, де в той момент перебувала одна молода жінка, і, погрожуючи пістолетом, зажадав у неї сигарети. Перелякана господиня віддала всі запаси, що були в будинку, і Чейз пішов, нікого не вбивши.
У другій половині дня 21 січня 1978 року він намагався увірватися в кілька будинків, але двері були зачинені. І тільки в будинку подружжя Едвардс двері несподівано піддалися. Швидше за все, двері забули зачинити на замок. Деякий час він просто наводив у будинку безлад. Розкидав речі, помочився у висувну шухляду з одягом, випорожнився в ліжечко маленького сина подружжя. Попутно знайшов гроші в шафі для одягу і забрав їх. Потім вигрів зі скриньки коштовності.
Едвардси, повернувшись із магазину, виявили, що вхідні двері відчинені. Господар будинку спробував затримати грабіжника. А дружина в цей час уже викликала поліцію. Чейзу вдалося втекти, і він вирушив шукати нову жертву, від’їхавши в інший район Східного Сакраменто.
Він переходив від будинку до будинку, смикаючи за двері і заглядаючи у вікна. Нарешті він помітив відчинені двері. Господиня, Тереза Уолен, яка була на третьому місяці вагітності, вийшла винести сміття. До сміттєвих контейнерів було якихось 50 метрів, тому вона не стала зачиняти двері. Чейз проник всередину і зачаївся. Як тільки Тереза увійшла в будинок, він двічі вистрілив. Жінка померла відразу.
Маніяк довго знущався над тілом Терези. Він зґвалтував труп. Потім розрізав горло і набрав майже повне відро крові. Потім розрізав черевну порожнину і розкидав по будинку нутрощі. Не задовольнившись цим, Чейз роздягнувся, пройшов у ванну і почав обливати себе кров’ю. Він встиг покинути будинок до приїзду чоловіка Терези, але його помітили сусіди. Правда, описати вбивцю вони не змогли, але після арешту впізнали його.
Ілюстрація: «Нова газета Європа»
Кривавий «квартет»
Останнє вбивство, з чотирма жертвами відразу, Чейз скоїв 27 січня 1978 року. Того дня Чейз прогулювався Східним Сакраменто, придивляючись до будинку для проникнення. І незабаром побачив в одній з будівель прочинені двері.
З порога він вистрілив у голову чоловікові. Як з’ясується пізніше, це був Ден Мередіт, сусід господині будинку. Сама Евелін, 38-річна мати трьох дітей, перебувала у вітальні. Чейз убив її двома пострілами. На другому поверсі в ліжечку спав півторарічний Девід.
Як встановила експертиза, вбивця довго ґвалтував труп. Зробив надрізи на горлі і пив кров жінки. Потім розрізав черевну порожнину, витягнув внутрішні органи і розкидав їх по кімнаті. Спробував витягнути очне яблуко, але в цей момент повернувся середній син господині, восьмирічний Джейсон. Його Чейз застрелив двома пострілами впритул. А потім вбив малюка, розкрив череп дитини і став їсти його мозок. І тут пролунав стукіт у двері. Це шестирічна сусідська дівчинка прийшла в гості до Джейсона. Маніяк загорнув тіло дитини в ковдру і втік через чорний хід. Застрибнув у машину вбитого сусіда і поїхав до себе додому, де продовжив знущатися над тілом Джейсона.
На місці злочину Чейз залишив достатньо своїх відбитків і слідів. Але в ті часи порівняння відбитків займало досить багато часу. Тому арешт Чейза відбувся не на основі дактилоскопії, а на агентурному повідомленні.
Ще після вбивства Терези Уолен в поліції припустили, що злочинець явно ненормальний. А тому, опитуючи можливих свідків, вони уточнювали, чи не бачив хтось поблизу когось дивного. І тут колишня однокласниця Річарда Чейза згадала, що дійсно бачила його неподалік від будинку Терези в той час, коли було скоєно вбивство. Вона розповіла поліції, що Чейз ще в школі вживав наркотики, лікувався в психіатричній клініці. А коли жінка побачила його поблизу будинку Терези, то навіть відразу не впізнала колишнього однокласника: він був худий, брудний, з довгим нечесаним волоссям. Під час арешту Чейз важив всього 68 кг при зрості понад 180 см.
Коли поліція приїхала до будинку, де жив Чейз, той якраз виносив з дому сліди злочину. Поліцейські затримали його прямо з коробкою, в якій знайшли шматки закривавлених шпалер, пістолет 22-го калібру зі слідами крові та гаманець Мередіта.
Через рік відбувся суд. Після бурхливих дебатів Чейз був визнаний присяжними засідателями осудним, винним у шести вбивствах першого ступеня і засуджений до смертної кари. Очікуючи виконання вироку, Чейз відправився в камеру смертників у в’язницю Сан-Квентін. Сусідів по камері знущалися над ним. Захист подав апеляцію, але чекати рішення по ній Чейз не став. 26 грудня 1980 року він прийняв смертельну дозу нейролептиків, які йому видавали щодня, але, як виявилося, він їх не приймав, а збирав. В останній розмові зі знаменитим профайлером, агентом ФБР Робертом Ресслером, Чейз говорив, що керівництво в’язниці заодно з членами нацистсько-інопланетної змови і збирається його отруїти. Провину він не визнав.
Автор: Максим Леонов
Джерело: «Нова газета Європа»
