Не всі злочини вчиняються на полі бою; деякі з них скоюють за тисячі миль. Серед них один із найсерйозніших міжнародних злочинів – підбурювання до геноциду. В епоху соціальних медіа, коли інтернетом ширяться фейкові новини, вплив слів може бути особливо потужним
Одна з проблем полягала в тому, що згідно з українським законодавством діти не можуть бути переселені без їхнього законного представника. Це зробило переміщення дітей, які перебувають під опікою, особливо важким, а відсутність співпраці з російською стороною ще більше ускладнила ситуацію.
Через відсутність на території українських правоохоронців та органів місцевого самоврядування розслідування цього подвійного вбивства розпочалося лише після деокупації території. Російська сторона про цю подію жодної інформації не публікувала.
Чотири країни – Естонія, Німеччина, Латвія та Литва – почали розслідування військових злочинів у рамках універсальної юрисдикції після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році. Норвегія, Польща, Словаччина, Іспанія, Швеція та Швейцарія заявили про свої наміри розпочати аналогічні розслідування.
Яким є перший досвід розгляду українськими судами справ про воєнні злочини, скоєні російськими окупантами; що слід зробити, аби максимальна кількість воєнних злочинців була засуджена українським і міжнародними судами; як мають компенсуватися збитки потерпілим?
Команда Molfar публікує докази воєнних злочинів російських військових, які були скоєнні на тимчасово окупованій території Харківщини орієнтовно поблизу Куп’янська. Розслідування побудовано на аналізі відеозаписів, отриманих з телефона загиблого окупанта.
За його словами, українці – це російські люди, “одержимі бісом”.
Атака по гражданской инфраструктуре может иметь военный смысл для агрессора, если вы уверены, что можно запугать население и сломить его волю к сопротивлению. Этого в случае с Украиной не произошло и уже не произойдет. Сорокамиллионный народ Украины ненавидит Российскую Федерацию и Путина лично и требует, чтобы военные преступники ответили за свои действия.
Від початку окупації росіяни викрадають людей. На Херсонщині мішенями спершу були активісти й люди з проукраїнською позицією, які виходили на мітинги проти окупаційної влади. Згодом почали приходити до вчителів, медиків, місцевих управлінців, фермерів, тероборонців, колишніх АТОвців, родичів військових.
