ГУР МО України в розділі “Інструменти війни” порталу “War&Sanctions” публікує чергову добірку іноземного технологічного обладнання, яке використовує найбільший російський виробник танків та бронетехніки — “уралвагонзавод”.
Це стало можливим завдяки формулюванню самих санкцій. Євросоюз і країни G7 залишили лазівку: заборона не поширюється на алмази, які вже перебували в ЄС, державах “великої сімки” або третіх країнах до 1 січня 2024 року, а також на ті, що були ограновані за межами Росії до цієї дати.
Державні нафтопереробні заводи Індії повернулися до закупівель російської нафти Urals після короткої паузи, незважаючи на високі тарифи та критику з боку адміністрації президента США Дональда Трампа.
Навесні цього року указом очільника Білорусі Олександра Лукашенка за досягнення високих результатів економічного розвитку вітебський завод «Моноліт» удруге поспіль занесли на білоруську Республіканську дошку пошани.
Колишній мешканець Вісагінаса, який нині має громадянство Литви, розвиває кар’єрний бізнес у Росії. Його діловий партнер — дружина генерала засекреченого підрозділу Федеральної служби безпеки Росії (ФСБ)
У офіційному листі від угорської компанії Milspace Kft мексиканській фірмі Personas y Paquetes Por Aire, S.A. de C.V. викладено чітку схему обходу санкцій проти російського ВПК. У документі Milspace прямо визнає, що «російські заводи і КБ Міля перебувають під санкціями через війну в Україні», тому «ніхто не може працювати з ними напряму».
Десятки людей покинули залу під час виступу підсанкційної голови Ради Федерації Федеральних Зборів РФ
У центрі уваги – загадковий торговець російською нафтою Normeston Trading, який 2009 року отримав половину газового трейдера, створеного найбільшою нафтогазовою компанією Угорщини MOL, а потім поступився часткою друзям Орбана та їхнім партнерам.
Серед отримувачів вибухівки – підприємство “Промсинтез”, пов’язане з російською армією.
