Чому бездіяльність офіцера прирівнюється до співучасті, як доводити «ефективний контроль» над територією та чому цей прецедент змусить російське командування замислитися про наслідки навіть під час відпусток за кордоном
Сьогодні вже чітко простежується активне заселення тимчасово окупованих територій Запорізької та Херсонської областей. Там сформувалися три міграційних потоки.
Ми звикли, що геноцид — це кадри з Бучі або спогади про Голодомор. Але Віталій Титич нагадує: нищення нації починається там, де закінчується повага до її культури. Поки міжнародне право буксує в політичних реверансах, російські «науковці» на кшталт Бутягіна перетворюють пограбування українських надр у Криму на легітимну «евакуацію».
Він імітував розстріли в Ірпені, тримав людей у підвалах Бучі та називав себе «Медведем». Сьогодні російський десантник Андрій Медведєв уже третій рік сидить у скляному боксі Ірпінського суду, читає російські антиутопії та відверто заявляє, що після обміну знову піде нас вбивати
Цей судовий процес у Шевченківському райсуді Києва став історичним прецедентом: вперше російського військового засудили очно за воєнний злочин, скоєний на території самої Російської Федерації (Курська область) під час бойових дій 2025 року.
Масив даних із телефону генерал-майора Романа Дємурчієва, заступника командувача 20-ї армії РФ, — це не просто приватна переписка. Це анатомія воєнних злочинів та внутрішнього гниття армії окупанта. Документи, що охоплюють період повномасштабного вторгнення, демонструють прірву між пропагандистською картинкою «героїзму» та реальністю, де панує садизм, корупція та взаємна ненависть офіцерів.
Журналістам вдалося поспілкуватися із начальником відділу управління документування воєнних злочинів Головного слідчого управління Національної поліції, який багато років системно займається розслідуванням злочинів проти цивільних, які туди потрапили.
Британська газета The Sunday Times у публікації за 7 лютого назвала імена 13 російських військовослужбовців, які можуть бути причетні до вбивства цивільних українців на Житомирській трасі на Київщині під час наступу на столицю у 2022 році.
Своїм досвідом виїзду з окупації діляться луганчанин Іван Саранча та кримчанин Артем Звенигородський, які у 18 років самостійно виїхали на підконтрольну територію.
На Прикарпатті митник збив пішохода та втік
14 Жов, 2026
