«Кремль плювати хотів на невдоволення цінами на бензин»: 2025 рік вже став рекордним за кількістю та дальністю ударів ЗСУ по НПЗ і нафтобазам Росії

ЗСУ, а також ймовірні диверсанти всередині Росії за час війни щонайменше 250 разів атакували 110 нафтопереробних заводів і нафтобаз, в тому числі морських, в РФ, анексованому Криму, окупованих частинах Донецької, Луганської та Запорізької областей України. 

У виданні ВЕРСТКА перевірили і порахували всі ці випадки та підготували інтерактивну карту ударів по НПЗ і нафтобазах з початку війни, її можна переглянути за посиланням.

З 250 атак 213, або 85%, були успішними — тобто призвели хоча б до займання господарських будівель або падіння осколків на території підприємств, а в деяких випадках  — до вибухів і пожеж на установках з переробки та резервуарах, що зупиняло роботу на кілька днів або тижнів. Успішність решти 37 (15%) атак «Верстці» підтвердити не вдалося, але і вони могли досягти мети.

Дрони, артилерія, ракети та вертольоти

Всього в 2022 році було зафіксовано 18 атак, в 2023-му — 27 атак, в 2024-му — 94 атаки, а за неповний 2025-й (за даними на ранок 6 листопада) — вже 111 атак дронами та іншою зброєю. Одна з можливих причин такої невеликої кількості інцидентів у перші два роки війни — прагнення російської влади не коментувати часті пожежі на об’єктах, що не дозволило «Вёрстке» включити низку кейсів у свою статистику.

Карта атак українських БПЛА на НПЗ і нафтобази за час війни

Наприклад, «Независимая газета» писала про дві великі пожежі вночі 25 квітня 2022 року на нафтосховищах у Брянській області. І хоча очевидці повідомляли про сильні вибухи, що сталися перед цим, влада лише відзвітувала, що збила в небі над регіоном два БПЛА. У підсумку «Верстка» змогла встановити факт однієї з двох атак, але підтвердити її успішність без офіційної позиції обласної адміністрації не вийшло.

Втім, у 2024 та 2025 роках низка губернаторів знову вважали за краще не називати конкретні об’єкти, що потрапили під удар, заявляючи просто про «промислові» та «енергетичні» підприємства або взагалі не згадуючи їх.

Так, 20 вересня цього року самарський губернатор В’ячеслав Федорищев заявив, що цілями чергової атаки ЗСУ стали «об’єкти паливно-енергетичного комплексу». За фактом «Верстка» підтвердила успішний удар по Новокуйбишевському НПЗ. Інший приклад — 29 жовтня в Генштабі ЗСУ заявили, що вразили Новоспаський НПЗ в Ульяновській області, але губернатор регіону Олексій Руських сказав, що атаку БПЛА в цьому районі успішно відбили, не уточнивши при цьому місце падіння уламків, які нерідко провокують пожежі на заводах.

Також багато дронів збивалися на підльоті до промзон, де працювало відразу кілька заводів, не тільки нафтових, що заважає уточнити мету ЗСУ. Тому в реальності атак на НПЗ і нафтобази могло бути набагато більше, ніж 250.

Крім того, «Верстка» з’ясувала, що удари цього року стали глибшими, ніж минулого. Якщо в 2024 році найвіддаленішою від кордону з Україною ціллю був Салаватський НПЗ в Башкортостані (близько 1300 км по прямій до кордону), який тоді один раз атакували в травні, то в 2025 році по ньому вдарили вже двічі — 18 і 24 вересня. Також 3 березня, 13 вересня і 11 жовтня атакували трохи віддалений від нього «Башнефть УНПЗ» (приблизно 1350 км), 10 серпня ЗСУ вразили Ухтинський НПЗ в Комі (близько 1750 км), а 6 жовтня дрони ЗСУ дісталися і до Сибіру, до Тюменського НПЗ (приблизно 2000 км).

Динаміка атак українських БПЛА на російські НПЗ і нафтобази з початку війни

Найчастіше страждають об’єкти в південних регіонах — Ільський НПЗ (10 атак за час війни) і Афіпський НПЗ (8 атак), Туапсинський НПЗ (7 атак) в Краснодарському краї, Волгоградський НПЗ (10 атак), а також різні нафтобази і морські термінали в цих регіонах, Ростовській області та анексованому Криму. Але є яскраві приклади і в ЦФО — Рязанський НПЗ вражали і намагалися вразити як мінімум 10 разів.

Що відбувалося з НПЗ і нафтобазами після атак

Найбільш успішні атаки ЗСУ могли зупинити деякі заводи на один або кілька місяців. Так, один з найбільших в країні НПЗ — «КІНЕФ» в Ленінградській області, що переробляє близько 20 млн тонн нафти на рік — після атаки дронів 14 вересня зупинив ключову установку з переробки, на яку припадає майже 40% потужностей заводу, писав Reuters. Співрозмовники агентства сказали, що на ремонт буде потрібно близько місяця.

Потім, 4 жовтня, українські безпілотники знову успішно атакували підприємство. І та ж або інша установка з аналогічною потужністю знову потребувала місячного ремонту, додає Reuters.

Атака Астраханського газопереробного заводу (ГПЗ) 22 вересня також змусила його зупинити виробництво моторного палива. Минулого року ГПЗ виробив 800 тисяч тонн бензину, 600 тисяч тонн дизеля і 300 тисяч тонн мазуту. Джерела агентства вказували, що на ремонт буде потрібно від декількох тижнів до декількох місяців.

У 2024 році нафтобазу в місті Пролетарськ Ростовської області після атаки дрона 18 серпня загасили тільки на 16-й день. На другу добу там горіло 10 тисяч квадратних метрів. На відео, які публікували регіональні телеграм-канали, можна помітити, що частина величезних цистерн повністю вигоріла і була зруйнована.

Схожа ситуація була і на багатьох інших заводах, базах і морських терміналах, де зберігається нафта.

Як скоротилося виробництво бензину та дизельного палива

Наприкінці жовтня президент України Володимир Зеленський заявив, що удари його військових по російських НПЗ призвели до скорочення нафтопереробних потужностей на 20% і попросив додаткову фінансову допомогу у західних країн на збільшення виробництва далекобійної зброї. Водночас, навіть за оцінкою, яку опублікувало російське ЗМІ — РБК — на 28 вересня простоювали 38% потужностей первинної переробки.

З серпня по жовтень все це призвело до перебоїв з поставками бензину в 57 регіонах, підрахувала «Російська служба Бі-бі-сі». Довгі черги спочатку помітили на заправках Далекого Сходу — в Забайкаллі, Примор’ї та Сахалінській області, де занадто мало великих НПЗ. Місцеві жителі скаржилися на дефіцит деяких марок палива і його продаж невеликими партіями.

Також на початку вересня на нестачу бензину почали скаржитися в Центральній Росії. Жителі Рязанської області залишали в каналі губернатора Павла Малькова відгуки про обмеження на продаж палива на АЗС. Але влада пояснила це початком навчального року і необхідністю заправляти сільгосптехніку в рамках збиральної кампанії. Місцеві ЗМІ також підтверджували обмеження і на початку жовтня. Наприкінці вересня проблеми з бензином фіксувалися навіть на деяких московських АЗС.

У Криму, зазначає «Бі-бі-сі», великих заводів немає взагалі, тому в жовтні спочатку влада обмежила продаж бензину в одні руки 30 літрами, а потім і  20-ю, а потім знову повернули 30.

Знаки «Бензину немає» на заправці в Євпаторії в анексованому Криму на тлі загострення бензинової кризи в регіоні, 2 жовтня 2025 року. Фото: Олексій Павлішак/Reuters.

Видання The Moscow Times після аналізу даних Росстату дійшло висновку висновку, що зростання середніх роздрібних цін на бензин в країні встановило 14-річний рекорд, склавши 12,73% у вересні 2025-го порівняно з вереснем 2024-го. Один з опитаних «Версткою» москвичів сказав, що вартість палива на АЗС останнім часом піднімається на кілька десятків копійок за літр 95-го бензину або дизеля іноді раз або два на тиждень. Інший водій зі столиці додав, що зазвичай витрачає паливо в баку Hyundai Solaris майже до кінця, а потім заправляється, і востаннє заплатив 2750 рублів за 95-й, хоча навесні і на початку літа більше 2500 рублів за нього не виходило. 95-й, хоча навесні і на початку літа більше 2500 рублів у нього не виходило.

Чи допоможуть удари по НПЗ зупинити війну?

Співзасновник Європейського центру аналізу та стратегії Владислав Іноземцев у розмові з «Версткою» прогнозує, що атаки на НПЗ будуть посилюватися. Крім того, найближчим часом він очікує перерозподіл уваги ЗСУ в бік трубопроводів і компресорних станцій, а також експортних нафтоналивних терміналів на Чорному та Балтійському морях. «Особливо після того, як стане очевидним, що спроби змусити Китай та Індію відмовитися від покупок російської нафти не дали особливо виразних результатів», — пояснює економіст і політолог.

І все ж це не змусить Росію розпочати мирні переговори з Україною, вважає Іноземцев. Адже основні проблеми пов’язані з дефіцитом бензину, але не мазуту і дизеля для армії та об’єктів теплової енергетики. Оскільки бензину в Росії виробляється лише на 6–10% більше, ніж споживається, а ось дизельного палива — приблизно на 60%, зазначає аналітик.

«Буде зростання цін [на бензин] і невдоволення автомобілістів, але на це Кремль плює з високої дзвіниці, тут вирішуються долі світу, а там якийсь Вася на заправці бузить. Тому атаки потрібно продовжувати: це варіант нанесення найсерйознішої шкоди Росії найдешевшим для України способом. Але перелому у війні це не забезпечить», — каже експерт.

Економічні проблеми теж будуть обмеженими, вважає він. Для бюджету скорочення продажу роздрібного бензину лише незначно знизить податкові надходження. Іноземцев вважає, що при 20-відсотковому зниженні реалізації цього палива казна країни може щорічно недоотримувати лише 260–290 мільярдів рублів, а це некритично.

Втім, зростання цін на транспортні послуги в Росії буде значним, в тому числі і через зміну податків для малого бізнесу. «Тому головна проблема — це дискомфорт населення і відчуття війни у широких верств суспільства. Цього влада явно не хоче, тому цей фактор тут навіть важливіший за економічний. Ну і, природно, потрібно розуміти, як складно, а часом і просто неможливо буде нафтовим компаніям все це виправити. Але тут знову можна сказати, що це не зовсім справа Кремля. Бізнесмени нехай знаходять шляхи, у влади є справи й важливіші», — резюмує Іноземцев.

Обкладинка: Дмитро Осінніков
Інфографіка: Ель

Джерело: ВЕРСТКА