Мобілізація як спосіб ухилення від правосуддя: масштаби правової пастки та ціна «заморожених» справ

Коли звучать гармати, закони не мовчать, але іноді вони стають на паузу. В умовах повномасштабної війни Україна стикнулася з безпрецедентним викликом: як забезпечити невідворотність покарання, коли обвинувачені у тяжких злочинах міняють цивільний одяг на військовий піксель. Десятки тисяч судових справ сьогодні перебувають у підвішеному стані, створюючи небезпечну ілюзію того, що фронт може стати не лише місцем подвигу, а й юридичним сховком від відповідальності.
Станом на початок 2026 року ситуація з призупиненням судових проваджень через мобілізацію фігурантів набула системного характеру. Як пише видання Watchers, кількість таких рішень у реєстрі вже перевалила за позначку у 30 тисяч.
Це колосальний масив справ, де потерпілі роками чекають на справедливість, а держава ризикує назавжди втратити можливість покарати винних через підступний механізм спливу строків давності. Проблема криється в самій логіці Кримінального процесуального кодексу, до якого у квітні 2022 року внесли зміни, дозволивши зупиняти розгляд, якщо людина призвана на службу.
Масштаби правової пастки та ціна «заморожених» справ
Незважаючи на те, що Офіс Генерального прокурора та профільні державні підприємства офіційної статистики за такими справами не ведуть, журналістам вдалося реконструювати картину через аналіз судового реєстру. Цифра у 30 тисяч призупинених проваджень — це не просто статистика, це тисячі перерваних історій про насильство, корупцію та зраду.

Зокрема, Соломʼянський районний суд Києва ще у 2023 році зупинив розгляд важливої справи Майдану щодо Юрія Спасських, якого звинувачують в організації вбивств та незаконному перешкоджанню акціям протесту. Для родичів загиблих героїв Небесної Сотні це рішення стало черговим ударом, адже час у таких справах працює виключно на користь захисту.
Не менш резонансним є приклад Кагарлицької трагедії. Поки двоє експравоохоронців отримали свої вироки за катування та зґвалтування, розгляд стосовно ще трьох фігурантів був зупинений. Цікаво, що двоє з них мобілізувалися буквально за два тижні до запланованого оголошення вироку.
Такий збіг обставин важко назвати випадковим, і він наочно ілюструє, як благородний обов’язок захисту Батьківщини може бути інструменталізований для банального затягування процесу. Це створює небезпечний прецедент: якщо злочинець відчуває, що докази проти нього беззаперечні, він просто шукає шлях до армії, щоб отримати юридичну «недоторканність» на невизначений термін.
Мобілізація як обов’язок та як спосіб ухилення від правосуддя
Правники зазначають, що судді сьогодні опинилися у складному становищі, адже норма статті 335 КПК не є імперативною. Це означає, що суд має право, а не обов’язок зупинити провадження. Як зазначає керівник напряму «Правопорядок» Лабораторії законодавчих ініціатив Євген Крапивін, суддя під час оцінки клопотання повинен враховувати реальність служби.

Керівник напряму «Правопорядок» Лабораторії законодавчих ініціатив Євген Крапивін. Фото: з його сторінки у соцмережах
Одна справа, коли людина перебуває «на нулі» у складі штурмової групи, і зовсім інша — коли вона обіймає тилову посаду в регіоні, де працюють суди. Судова практика наразі є строкатою, але загальна тенденція схиляється до того, що для тилових частин клопотання про зупинення справи часто відхиляються.
Однак адвокат Костянтин Дорошенко підкреслює критичний нюанс: ці заборони діють лише тоді, коли особа вже має статус обвинуваченого у справі за цими статтями. На стадії підозри таких жорстких обмежень не існує, що залишає певне вікно можливостей для маневру.
Тим часом адвокатка Олена Сторожук зауважує, що мобілізація — це виконання конституційного обов’язку, часто ціною власного життя. Проте вона погоджується: випадки «штучної» мобілізації безпосередньо перед вироком мають оцінюватися судами як зловживання процесуальними правами.

Роман Насіров (праворуч) зі своїм адвокатом Костянтином Дорошенком на засіданні Вищого антикорупційного суду 24 квітня 2025. Фото: Аліна Кондратенко, Watchers
Ризики безкарності та загроза термінів давності
Найбільшою загрозою в цій ситуації є те, що строки давності притягнення до відповідальності продовжують спливати, поки справа «лежить на полиці». Якщо розгляд зупинено на три чи чотири роки, у справах про нетяжкі злочини час може просто вичерпатися.
Це означає, що після повернення з фронту обвинувачений зможе просто подати заяву про закриття справи за закінченням термінів, і суд буде змушений це зробити. Євген Крапивін наголошує, що перебіг давності переривається лише у випадку розшуку або вчинення нового злочину, але сам факт служби в ЗСУ не є підставою для юридичного «стоп-кадру» у часі.
Це створює ситуацію, де справедливість стає жертвою процедури. Потерпілі у справах про ДТП, середньої тяжкості тілесні ушкодження або крадіжки ризикують ніколи не побачити законного фіналу. Суспільство отримує сигнал: якщо твій злочин не тягне на довічне ув’язнення, армія може стати твоїм способом уникнути відповідальності. Правники вважають такий стан речей несправедливим, адже обов’язок захищати державу не повинен анулювати відповідальність за вчинене раніше беззаконня.
Законодавчий тупик та пошук балансу
Спроби виправити цю ситуацію на законодавчому рівні поки що нагадують біг на місці. У травні 2025 року група депутатів спробувала зареєструвати законопроєкт, який би зупиняв перебіг строків давності на період служби.
Але, як зазначає у коментарі виданню Watchers перший віцеспікер парламенту Олександр Корнієнко, перспективи ухвалення цього документа наразі примарні. Політики побоюються, що такий крок може бути сприйнятий як демотивуючий фактор для тих, хто чесно виконує свій обов’язок.
Це підтвердила й інша співавторка, депутатка тієї ж фракції Анастасія Радіна.

Народна депутатка від фракції “Слуга народу” Анастасія Радіна. Фото зі сайту Верховної Ради
За її словами, влітку 2025 року парламент ухвалив інший проєкт закону, що зачіпає цю проблематику.
«Судове провадження стосовно обвинуваченого у вчиненні тяжкого та/або особливо тяжкого корупційного кримінального правопорушення, який призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятий на військову службу за контрактом, може зупинятися судом за клопотанням сторони кримінального провадження або за власною ініціативою виключно у разі встановлення судом обставин, що свідчать про неможливість участі такої особи у судовому провадженні, у тому числі у режимі дистанційного судового провадження (відеоконференції), у зв’язку із безпосередньою участю такої особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України», — йдеться в тексті уже ухваленого закону.
Крім того, парламентарі визначили, що такі зупинені провадження можуть бути відновлені за клопотанням сторін, а обвинувачені можуть брати участь по відеозв’язку за можливості.
За словами Радіної, ухвалений закон не врегулює питання автоматичного спливу строків давності у судовому провадженні, зупиненому через мобілізацію обвинуваченого.
«У парламенті на той момент забракло підтримки цієї норми, у фінальний текст законопроекту №13271-1 вона не потрапила», — сказала вона Watchers.
Натомість влітку 2025 року було ухвалено компромісні зміни для корупційних справ. Тепер розгляд таких проваджень щодо мобілізованих може зупинятися лише тоді, коли людина не може брати участь у засіданні навіть через відеозв’язок. Це крок у правильному напрямку, але він стосується лише вузького сегмента справ. Для більшості кримінальних проваджень проблема залишається актуальною. Держава намагається балансувати між потребою в мобілізаційному ресурсі та ефективністю кримінального судочинства, але цей баланс наразі хиткий.
Завершуючи аналіз, варто згадати слова правників про необхідність довіри до суду. Поки законодавці вагаються, саме судді мають стати тим фільтром, який відрізнить щире бажання захищати країну від цинічного розрахунку злочинця. Невідворотність покарання — це один із наріжних каменів держави, за яку сьогодні воюють мільйони. І було б найвищою іронією, якби саме ця війна дозволила вбивцям та ґвалтівникам вийти сухими з води під прикриттям того самого пікселя, який є символом честі для справжніх героїв.
Джерело: Watchers



