Злочини російських загарбників: як рашисти цілеспрямовано атакують українських медиків та шпиталі

Від початку повномасштабної війни внаслідок атак російської армії вже загинули понад пів сотні медиків екстреної медичної допомоги, а загалом усіх цивільних медичних працівників – понад пів тисячі.

18 листопада у Запоріжжі зафіксовано перший випадок атаки російським FPV-дроном по автомобілю швидкої медичної допомоги. Раніше такі удари БПЛА по медиках вже фіксувались в інших прифронтових регіонах. Зокрема, від російських атак системно потерпають працівники «швидкої» в Херсонській області. Журналісти Радіо Свобода зібрали інформацію про атаки на медиків у прифронтових регіонах півдня України.

Під час чергування у прифронтовому селі почули вибух, а коли вийшли з медпункту на вулицю виявили, що прилетіло у припарковану поряд карету «швидкої» – розповідає про те, що сталось з колегами 18 листопада у селі Біленьке на Запоріжжі Владислав Долинний. Він очолює оперативно-диспетчерського управління Запорізького обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.

«Перша думка, чи є постраждалі. Ми медики – люди беземоційні. Якщо будемо емоціонувати, то не зможемо працювати, надавати допомогу»

Долинний каже, що це перший випадок, коли карету екстреної допомоги в Запорізькій області атакували FPV-дроном.

Загалом за час повномасштабного вторгненя запорізькі медики «швидкої» зазнали 6 атак з боку військ РФ з застосуванням різного озброєння.

Медик зазначає, що попри те, що навіть мають спеціально обладнані автівки, убезпечити лікарів, які виїздять у наближенні до фронту населенні пункти, стає все складніше.

«Коли з’явились дрони, які працюють не на частотах, а на оптоволкні, то від них зовсім нема ніякого захисту. По-перше, ти його не запеленгуєш. У нас є автомобіль, який виїжджає у прифронтові села, і він облаштований і РЕБом, і сигнальною системою, що попереджає про небезпеку, якщо вона пеленгує частоту FPV-дрона. Але на сьогоднішній день це не є гарантією безпеки, бо оптоволоконні дрони не дають сигналу і РЕБи проти них не діять. Певний захист могли б дати броньовані автомобілі», – каже Владислав Долинний.

На щастя, від атаки 18 листопада ніхто з співробітників обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф не постраждав, а ось медична машина тепер потребує ремонту.

Подібні атаки на медиків «швидкої» фіксуються і в інших прифронтових регіонах. Так, наприклад, 13 липня на Сумщині у війська РФ атакували дроном двох братів, які їхали мотоблоком з однієї громад Хотінської громади. Один з них загинув, а інший отримав поранення. Коли на місце події прибули медики «швидкої» для надання допомоги і евакуації пораненого, то вони також зазнали дронової атаки.

Потерпають від ударів БПЛА харківські і дніпропетровські медики. Так, за повідомленням місцевої поліції, 19 серпня FPV-дрон влучив у службовий автомобіль екстреної медичної допомоги, який приїхав на виклик в Купʼянському районі Харківщини. Медики працівники отримали вибухові поранення.

Вночі 3 листопада карету «швидкої» атакував FPV- дрон, коли медики везли пацієнтку до лікарні у Нікополі Дніпропетровської області. Двоє лікарів і водій машини отримали травми.

По дві атаки вдень

Одним з «рекордсменів» по кількості атак дронів на медиків серед прифронтових областей нині є Херсонщина.

Саме цей регіон на початку повномасштабного вторгнення РФ до України став одним з перших, де було зафіксовано атаки по медичних працівників. Так, 26 лютого 2022 року про те, що армія РФ біля Херсону розстріляла машину «швидкої» повідомила в соцмережах херсонська журналістка Анжела Слободян.

Інформацію про атаку на медиків згодом підтвердила агенції «Укрінформ» заступник директора Херсонського обласного територіального центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Інеса Чамлай.

«Бригади екстреної швидкої медичної допомоги транспортували постраждалих унаслідок військових дій з вогнепальними пораненнями. Транспортували з Тягинки Бериславського району в лікарню в Херсон. На в’їзді в Херсон одна бригада проїхала безперешкодно, а друга бригада була розстріляна. Постраждав 52-річний фельдшер, загинув 64-річний водій швидкої та 42-річний поранений, якого доправляли в лікарню», – цитує інформаційна агенція Інессу Чамлай.

Нині ж херсонські медики системно потерпають від дронових атак військ РФ. Тільки упродовж 17 листопада такі двічі мали місце в регіоні. Так, війська РФ атакували з дрона «швидку» у Дніпровському районі Херсона. Внаслідок чого 64-річний водій дістав вибухову травму та уламкові поранення кінцівок, а 32-річний фельдшер отримав контузія, вибухову й закриту черепно-мозкова травми.

Також 17 листопада, за повідомленням Херсонської ОВА, війська РФ атакували дроном ще одну машину екстреної допомоги. На щастя, минулось без постраждалих, лише пошкоджено карету «швидкої».

Загалом же, як повідомили Радіо Свобода у Херсонській ОВА, за період повномасштабної війни регіональні заклади охорони здоров’я зазнали 117 атак, деякі з них по кілька разів. 27 з медзакладів Херсонщини знищено внаслідок російських ударів.

Також, за даними Херсонської ОВА, від 24 лютого 2022 року з області військами РФ та російською окупаційною адміністрацією вивезено, пошкоджено або знищено понад 140 автомобілів медичних закладів. З них 50 – автомобілі екстреної медичної допомоги.

Запорізький адвокат Дмитро Гладкий з 2022 року займається фіксацією воєнних злочинів на території свого регіону.

Радіо Свобода розпитало його про атаки на медичних працівників:

«На Півдні України, насамперед у Запоріжжі та Запорізькій області, мені неодноразово доводилося фіксувати наслідки атак, які зачіпали медичну сферу. Це і прямі удари по лікарнях, і пошкодження будівель, де розташовані клініки та інші заклади охорони здоровʼя. Всі ці епізоди я сприймаю і як громадянин, і як юрист: з одного боку – емоційно, з іншого – через призму норм міжнародного гуманітарного права».

– Розкажіть про конкретні випадки

– Один із тих випадків, які неможливо забути, – ракетний удар по пологовому відділенню лікарні у місті Вільнянськ Запорізької області в листопаді 2022 року.

Російська ракета влучила в територію місцевої лікарні, повністю зруйнувавши двоповерхове пологове відділення. На той момент всередині перебували мати з новонародженою дитиною та черговий лікар.

У результаті цієї атаки загинуло немовля, якому було лише два дні від народження. Мати та лікар отримали поранення, їх діставали з-під завалів рятувальники.

Для будь-кого це історія, від якої перехоплює подих.

Для мене як документатора це ще й дуже чіткий приклад того, як виглядає удар по об’єкту, що від самого початку має виключно цивільне й медичне призначення.

Внаслідок ракетного удару на території місцевої лікарні був зруйнований двоповерховий корпус пологового відділення. Вільнянськ, Запорізька область, 23 листопада 2022 року

Після цієї атаки я працював на місці як документатор. Окремо важливо було задокументувати контекст: що це саме пологове відділення, які функції воно виконувало, хто там перебував на момент удару, чи є хоч якісь ознаки військової присутності.

У цьому випадку відповіді однозначні: це була цивільна медична установа, де на момент обстрілу перебували мати, немовля та медичний персонал.

Ще один напрям моєї роботи – документування наслідків обстрілів у самому Запоріжжі, коли пошкоджень зазнавали будівлі, де розташовані медичні заклади.

Зокрема, йдеться про атаку 10 грудня 2024 року, коли ракетний удар по будівлі в Запоріжжі призвів до загибелі й поранень цивільних, а також пошкодив одразу кілька обʼєктів, серед яких були медичні установи. Частина загиблих і поранених – працівники однієї з клінік. Після цього обстрілу я також брав участь у фіксації: я документував масштаби руйнування, сліди від вибуху, уламки, стан прилеглої території.

З технічного боку така робота включає фото- й відеозйомку з фіксацією координат і часу, збереження оригінальних файлів, детальний опис обʼєкта та його призначення. Матеріал передається через спеціалізований додаток eyeWitness to Atrocities, який зберігає метадані та захищає файли від втручання, щоб у майбутньому їх можна було використати як потенційні докази в національних чи міжнародних провадженнях.

– Під які порушення міжнародного права підпадають описані вами ситуації?

– Як юрист я не можу дивитися на ці епізоди лише як «навіть для війни це занадто». Я маю оцінювати їх через норми міжнародного гуманітарного права.

Женевські конвенції, Додаткові протоколи до них і звичаєві нормиміжнародного гуманітарного права виходять із дуже чіткого принципу:

Медичний персонал, медичні установи та медичний транспорт мають «поважатися і захищатися» в усіх обставинах. Вони не можуть бути об’єктом нападу, доки виконують свою медичну функцію. Лікарі, медсестри, фельдшери, працівники швидкої допомоги, а також цивільні медики, які лікують поранених і хворих, – це категорія осіб, яка користується спеціальним захистом.

Те саме стосується й медичних закладів: лікарні, пологові будинки, амбулаторії, мобільні шпиталі та інші медичні підрозділи, що використовуються виключно в медичних цілях, – це об’єкти, які мають бути захищені від нападу. Вони можуть втратити цей захист лише в разі, якщо використовуються для завдання шкоди противнику поза межами своєї медичної функції, і навіть тоді є вимога попередження та часу на усунення порушень.

Коли ракета влучає в пологове відділення, де перебувають мати, новонароджена дитина і лікар, або в будівлю, де працюють медичні клініки, і внаслідок цього гинуть та зазнають поранень медики й пацієнти, – з точки зору права ми маємо справу з потенційними воєнними злочинами.

Йдеться про умисні або невибіркові напади на цивільні обʼєкти та осіб, які користуються спеціальним захистом.

Залежно від встановлених обставин такі дії можуть кваліфікуватися як воєнні злочини, пов’язані з умисними нападами на цивільні об’єкти, включно з медичними закладами, як воєнні злочини проти осіб, які користуються захистом (поранених, хворих, медичного персоналу), а в сукупності окремих епізодів – як елемент більш широкого шаблону нападів на цивільне населення, що може підпадати під визначення злочинів проти людяності.

Остаточну юридичну оцінку дає суд.

Але коли ти стоїш серед руїн пологового відділення, де загинула двохденна дитина, дуже добре видно, чому колись були ухвалені Женевські конвенції і чому сьогодні так важливо не лише говорити про порушення, а й якісно фіксувати кожен епізод.

– Як сучасне міжнароднє право захищає медиків у воєнних конфліктах?

– Якщо відсторонитися від конкретних українських кейсів, міжнародне гуманітарне право вибудовує доволі логічну й цілісну систему захисту медиків у війні.

По-перше, визначається коло осіб, які вважаються медичним персоналом. Це військові й цивільні медики, що повністю або переважно зайняті профілактикою, діагностикою, лікуванням поранених і хворих, медичним доглядом, а також роботою в медичних установах чи на медичному транспорті. Для них прямо встановлено: їх треба поважати й захищати, вони не можуть бути об’єктом насильства або переслідування лише за те, що надають медичну допомогу.

По-друге, окремо захищаються медичні установи й транспорт. Лікарні, пологові будинки, амбулаторії, санітарні машини, гуманітарні конвої з пораненими позначаються відповідними емблемами, і сторони конфлікту зобов’язані утримуватися від нападів на них. Класична формула проста: медичні об’єкти мають право працювати навіть дуже близько до лінії фронту, щоб рятувати людей, а не ставати мішенню.

По-третє, міжнародне право визнає право медиків діяти відповідно до професійної етики: лікувати тих, хто потребує допомоги, незалежно від сторони конфлікту. Їх не можна примушувати порушувати медичну етику чи карати за те, що вони її дотримуються.

Сенс усієї цієї системи в тому, щоб хоч якось «вивести» медицину з поля бою. Війна за своєю природою нелюдська, але міжнародне право намагається поставити мінімальні межі: ті, хто рятують життя, мають бути максимально захищені. Коли ж ми бачимо системні удари по лікарнях, пологових відділеннях, станціях швидкої допомоги, – це не просто окремі порушення, а сигнал, що ці базові межі цинічно ігноруються.

Коли я працюю на місці обстрілу, де постраждала медична інфраструктура, у мене завжди дві думки. Перша — дуже людська: це не повинно було статися. Друга – професійна: якщо вже сталося, це потрібно зафіксувати так, щоб через роки ніхто не зміг сказати, що «нічого не було» або що «доказів недостатньо».

Саме тому я приділяю так багато уваги деталям: точному часу, координатам, статусу людей, які там перебували. Ці деталі іноді здаються дрібницями на фоні людської трагедії, але в юридичному сенсі вони критично важливі. Від них залежить, чи зможуть слідчі та прокурори зібрати цілісну картину, а суд — дати належну оцінку».

За даними Міністерства охорони здоров’я України, за період від початку повномасштабного вторгнення РФ до України знищено 280 автомобілів екстреної медичної допомоги, 163 – пошкоджено, а 80 – захоплено російською армією та окупаційними адміністраціями. Також пошкоджено та зруйновано 2 530 будівель у складі 815 закладів охорони здоров’я. Зокрема, зруйновано 327 об’єктів, що входять до складу 125 закладів охорони здоров’я.

Найбільших пошкоджень, як повідомляє МОЗ України, зазнали медичні заклади у Донецькій, Харківській, Дніпропетровській, Херсонській, Запорізькій та Луганській областях.

Автор: Євгенія Назарова

Джерело: Радіо Свобода