Зрадників ніхто не любить — цю фразу нерідко приписують Наполеону Бонапарту. І хоча її авторство спірне, суть залишається актуальною: в Росії зрадників теж не вважають своїми. Натомість активно їх використовують. Використовують і утилізують.
Для людей, які не підтримують російську окупацію, цілі їхні міста перетворюються таким чином на велику тюрму. Мешканці все менше знають, що відбувається в їхній країні і з їхніми родичами та друзями там. Все менше відомо і про настрої всередині окупованого півдня — проукраїнська людина більше не може бачити там своїх однодумців.
Так було завжди… За часів підкорення Сибіру російські «першопрохідці» винищували корінні народи цілими племенами або витісняли їх на околицю захопленої ойкумени. Те саме спостерігалося в радянській Прибалтиці, коли з усієї Росії до Латвії, Литви та Естонії в пошуках життя, максимально наближеного до «за бугром», зі своїм статутом хлинули потоки носіїв імперської ідеології. Щось подібне сьогодні відбувається на Донбасі.
Коли, рано чи пізно, ці території будуть деокуповані, там буде величезний обсяг роботи для всіх, щоб їх привести в нормальний стан.
Окупаційна влада в Криму практично з перших місяців захоплення півострова запустила процес призову місцевих жителів до служби в армії РФ. А тих, хто намагався ухилятися, переслідували в кримінальному порядку.
Усього уродженець міста Хасавюрт, військовий 27 механізованої бригади армії РФ Дудуєв разом із іншими військовослужбовцями на сьогодні як обвинувачений фігурує у двох кримінальних провадженнях про умисне вбивство цивільних громадян (ч. 2 ст. 438 КК України) та як підозрюваний у справі про жорстоке поводження з цивільним населенням на окупованих територіях (ч. 1 ст. 438 КК України).
Мешканець Донецької області Костянтин Давиденко провів сім з половиною років у російській неволі. За цей час він пережив численні допити, катування та психологічний тиск з боку окупантів. Йому не дозволяли спати, морили голодом і утримували...
Ще одним небезпечним фактором є те, що російська влада пішла на залучення до участі у бойових діях кримінальних злочинців, які скоїли важкі злочини, і навіть серійних убивць та ґвалтівників.
В обідній час 10 березня 2022 року біля церкви у селі Лукашівка на Чернігівщині, що на півночі України, стався воєнний злочин. Російський військовий з напівобпаленим обличчям, одягнений у форму та шкіряну куртку, впритул розстріляв українського військовополоненого.
У роботі «Нової пошти» стався збій
1 Жов, 2026
