Чому досі залишаються «заслуженими журналістами України» медійники, які співпрацюють із російськими загарбниками
Херсонський міський суд 7 липня заочно засудив до 10 років позбавлення волі журналістку і колишню ведучу телеканалу «Скіфія» Тетяну Левандовську за співпрацю з російськими окупантами. Левандовська отримала вирок за те, що в серпні 2022 року очолила «управління з питань ЗМІ та звʼязків з громадськістю» у створеній окупантами «військово-цивільній адміністрації» міста. Медійниця стала третьою журналістською з Херсонщини від початку повномасштабного вторгнення, яка була засуджена за колабораціонізм.
Як слідчі притягують до відповідальності журналістів, які пристали на бік окупантів? Скільки з них вже отримали вироки? Чому деяких фігурантів досі не позбавили нагород і почесних звань? Про все це читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода«Новини Приазовʼя».
Окрім того, що згадана Тетяна Левандовська тривалий час працювала ведучою в обласній телерадіокомпанії, вона мала власні телевізійні проєкти. 1 березня 2024 року херсонку виключили з Національної спілки журналістів України.
«Вона – близька подруга Володимира Сальдо і Віталія Булюка– дуже відомих херсонських колаборантів. Також раніше були винесені декілька вироків заочних іншим медійникам-колаборантам. Частина їх ще чекають вироків, є деяким вже підозри оголошені, в тому числі за моїми публікаціями», – поділився з «Новинами Приазовʼя» журналіст Центру журналістських розслідувань з Каховки Олег Батурін.
Віталій Булюк до повномасштабного вторгнення РФ в Україну був депутатом Херсонської облради. Він пішов на співпрацю з окупантами і став першим заступником голови «уряду» окупованої частини Херсонщини, вже має кілька підозр у вчиненні державної зради.
Володимир Сальдо був депутатом Херсонської міської ради, а після російського вторгнення призначений Кремлем керувати окупованою частиною Херсонщини. Сальдо засуджений в Україні за державну зраду, колабораційну діяльність та заперечення збройної агресії РФ проти України.
«Здійснювали інформаційну кампанію в інтересах РФ»
За даними прокуратури, на Херсонщині вже засуджені троє журналістів. Зокрема, йдеться про подружжя – Геннадія та Олену Шелестенко.
«Херсонським міським судом визнано винним подружжя, які у 2022 році, період тимчасової окупації Херсонщини, здійснювали активну співпрацю з ворогом у сфері інформаційної діяльності. Зокрема, чоловік-журналіст, перебуваючи у Херсоні з ідеологічних та корисливих мотивів, добровільно погодився здійснювати інформаційну діяльність в інтересах РФ, її окупаційних адміністрацій та збройних формувань. Його засуджено до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Тим часом його дружина, теж маючи журналістський фах, вступила до спілки журналістів Росії, обіймала посаду в незаконно створеному окупаційному університеті та поширювала матеріали спрямовані на виправдання російської агресії проти України. Її засуджено до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна та заборонено обіймати посади у державних органах», – розповіла «Новинам Приазов’я» речниця Херсонської обласної прокуратури Анастасія Весіловська.
Разом з тим, каже Олег Батурін, підозри від українських слідчих отримали ще не всі херсонські медійники, які відкрито співпрацюють з російською окупаційною владою.
Олег Батурін
«Це, до речі, така, ну, обговорювана тема, питання, те, що частина зрадників, колаборантів, вони мають державну нагороду «Заслужений журналіст України». Я розумію, що в Україні ще не існує такого механізму, щоб позбавити цього звання, але це точно те питання, яким треба зайнятися на рівні держави», – вважає журналіст.
Українські пільги зберігаються?
Справи проти медійників є також і в Запорізькій області. Зокрема, відомо про те, що Комунарський районний суд Запоріжжя розглядає провадження проти директора російського холдингу «ЗаМедиа» Олександра Криворота. Фігуранта обвинувачують в інформаційній діяльності у співпраці з державою-аресоркою, повідомили «Новинам Приазовʼя» у Запорізькій обласній прокуратурі. Криворот ще не затриманий, тож справу розглядають заочно.
Ймовірних фігурантів подібних справ відстежує також і Спілка журналістів України, розповіла «Новинам Приазовʼя» перша секретарка Національної спілки журналістів України Ліна Кущ. Але обласні організації можуть лише позбавити членства людей, причетних до співпраці з російськими структурами. Разом з тим медійники, які зберігають почесні звання від держави, мають право на низку пільг.
Ліна Кущ
«Заслужений журналіст Україн – це звання дає право на 20% надбавки до посадового окладу в бюджетних організаціях. Якщо йдеться про державне підприємство, а в Україні медіа, які є державним підприємством – одиниці, то державне підприємство може виплачувати таку надбавку заслуженим журналістам, але якщо прописано, це в колективному договорі.
Що стосується приватних медіа, то це все на розсуд саме керівництва медіа і немає обов’язку виплачувати ці 20%. І також пенсіонерам, які мають звання Заслужений журналіст України, їм виплачується надбавка до пенсії за особливі заслуги перед батьківщиною. Ця надбавка становить від 23 до 40% від мінімуму, тобто мінімального прожиткового мінімуму. І зараз це 700-800 гривень приблизно на місяць», – розповіла вона.
«Механізму позбавлення звання «заслуженого» журналіста немає»
Ліна Кущ пояснила, чому позбавити людину звання «Заслужений журналіст України» значно складніше, ніж його надати.
«Це питання, яке ми порушуємо з 2014 року, тому що проблема із журналістами, які перейшли на бік окупанта і почали працювати, вона актуальна ще з 2014 року. Тоді, наприклад, Донецька обласна спілка журналістів НСЖУ виключила майже 15 членів спілки. Серед них були й заслужений журналіст України, і заслужений працівник культури України. І з того моменту, як ми дізналися, такого механізму, як скасування, наприклад, указу президента про присвоєння заслуженого звання, немає.
Але зараз використовується такий механізм, як санкції РНБО проти певних осіб. І також є можливість над тими, хто працює на окупаційний режим, в рамках судового процесу, також винести рішення про позбавлення їх державних нагород, почесних звань і таким чином вони не зможуть ними користуватися», – пояснила вона.
Офіс генпрокурора України відповів «Новинам Приазовʼя», що не веде статистику щодо журналістів, обвинувачених або засуджених за колабораційну діяльність. Доказами у конкретних справах зазвичай стають публікації в медіа і телеграм-каналах, покази свідків, протоколи впізнання людей.
Вироки щодо згаданих українських журналістів набули законної сили, оскаржувати їх ніхто не намагався. Публічної реакції згаданих фігурантів або їхніх адвокатів на українські обвинувачення відсутні.
Автор: Григорій Пирлик
